Лариса ЛАТИНІНА: «Почуваюся найщасливішою жінкою у світі»

27 грудня найзнаменитішій в історії гімнастики спортсменці Ларисі Латиніній виповниться

80 років. Грудень — особливий місяць для легендарної гімнастки, володарки 18 олімпійських нагород. 17 грудня народилася єдина дочка Тетяна, а 27 грудня у Лариси Семенівни відразу два свята: день народження і річниця шлюбу з коханим чоловіком Юрієм.

Востаннє ми зустрічалися сім років тому в Києві на святі Національного олімпійського комітету Украї­ни «Герої спортивного року». Було запрошено чимало відомих у минулому олімпійських чемпіонів і, звичайно ж, Ларису Латиніну, хоча вона вже понад сорок років мешкає у Росії, а тепер кільканадцять років — у селі під Москвою, де є велике домашнє господарство. Коли я розповів, що зі Львова, Латиніна миттю відповіла: «А я у Львові вперше побувала ще 1951 року — на шкільних гімнастичних змаганнях». Пані Лариса охоче підписала мені свою книжку «Равновесие» та дружній шарж, домалювавши веселого чоловічка на гімнастичній колоді, залишила домашні телефони…

Коли Лариса Латиніна (дівоче прізвище — Дирій) 1956 року в далекому Мельбурні вперше вийшла на олімпійську арену, їй було майже 22 роки. У такому віці чимало сьогоднішніх гімнасток вже закінчують свою спортивну кар’єру, а молода киянка приїхала «тільки» зі званням чемпіонки світу 1954 року в складі команди СРСР і мріяла про особисті олімпійські нагороди. Їх вона в майбутньому здобуде аж 18 (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові), і з цим рекордним показником багато років буде на першому місці у Книзі рекордів Гіннесса. Лише два роки тому Латиніну обійшов американський плавець Майкл Фелпс.

У мами Лариси, Пелагеї Онисимівни Барабанюк (1902-1975), була коронна фраза: «Я хочу, щоб моя дитина була не гіршою за інших людей!». Батько Семен Андрійович Дирій (1906-1943) покинув сім’ю, коли дівчинці не було ще й року, а потім загинув на війні. Мама працювала прибиральницею, нічним сторожем, заробляла трохи більше за 200 карбованців, але 50 з них віддавала на заняття дочки танцями, яка дуже мріяла стати балериною. А потім дівчинка захопилася гімнастикою, і в провінційному Херсоні тренер Михайло Сот­ниченко виховав члена збірної країни.

Закінчивши школу, Лариса разом з мамою приїхали до Киє­ва, мешкали удвох в чотириметровій кімнатці Політехнічного інституту, де вона розпочала навчання. Мама була хоча й малограмотною, але досить владною жінкою зі своїми життєвими принципами, і відіграла у житті доньки важливу роль. Вона навіть… примусила Ларису вий­ти заміж! Майбутня чемпіонка в десятому класі почала зустрічатися з курсантом морехідного училища Іваном Латиніним, який приїхав вчитися до Херсона з блокадного Ленінграда і часто заходив в гості. Мама годувала кавалера борщем з пампушками, який той дуже нахвалював, і вважала, що кращого зятя їй не треба. Цей шлюб тривав 13 років і розпався, коли обоє зрозуміли, що їх уже нічого не пов’язує.

У цьому шлюбі народилася єдина дочка, якої могло й не бути… Лариса виступала на чемпіонаті світу влітку 1958 року на четвертому місяці вагітності! До того понад рік лікувалася у київського професора-гінеколога Лур’є, а тут перед чемпіонатом світу раптом ота така бажана, але й несподівана вагітність. Та Лур’є заспокоїв спортсменку: «Готуйся, виступай, тільки нікому не признавайся, бо виключать з команди!». Латиніна поїхала на чемпіонат світу, стала абсолютною чемпіонкою і тільки тоді розповіла, в якому «цікавому» становищі вона виступала.

Про другий шлюб у Москві Лариса Семенівна не любить згадувати, бо, переживши шалену гаму пристрастей у квітучому жіночому віці, була жорстоко розчарована. І вже двадцять п’ять років вона замужем за Юрієм Фельд­маном, мешкає у власному будинку, має велике господарство, де є корови, кози, коні, усяка менша живність, пси, вісім котів і море квітів. Як зізнається сама Лариса Латиніна, вона стільки років провела на тренувальних зборах як спортсменка та тренер, що тепер насолоджується життям у спілкуванні з природою та коханою людиною.

Донька Тетяна закінчила школу при ансамблі танцю Ігоря Мойсеєва і працювала в «Берізці», з якою об’їздила весь світ. Гастролюючи у Венесуелі, вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Ростиславом, у якого виявилися російські корені (його прадід був останнім губернатором Тобольська). Згодом зять переїхав до Москви, відкрив там мережу фотолабораторій «Кодак», ресторанів «Фрайдіс» та «Ростикс». Лариса Семенівна має двох улюблених онуків — Костика та Вадима. Латиніна почувається щасливою жінкою, адже має все, що потрібно для задоволення. Любить щоранку з чоловіком випити по бокалу червоного вина, закусити козячим сиром власного приготування, поплавати в домашньому басейні (10х5 метрів).