Через століття дійшли до нас оці поштівки...


Вулиця Гетманська. Видавництво художніх поштівок Д. Грюнда, Львів. (1915-1916).

Все життя Олександр Коробов збирає колекцію львівської поштівки, основу якої заклав ще його дідусь Ілля Павлюк. Олександр з теплом згадує свого діда, розповідає, що він був етнографом, учнем Івана Крип’якевича, колегою Василя Стефаника. Саме від дідуся передалася колекціонеру любов до свого міста, захоплення поштівками із львівськими міськими краєвидами. Олександр суттєво доповнив збірку поштівок, що збереглася у родині, а нещодавно здійснив свою давню мрію — видав книгу-альбом «Львівська поштівка».

До роботи над виданням керівник проекту залучив групу фахівців, і серед них — автора тексту Юрія Бірюльова, художника Віру Шаталову, відомих філокартистів Ірину та Ігоря Котлобулатових та інших фахівців. Відтак у світ вийшло унікальне видання у форматі мандрівки давнім містом.

На стику минулого та позаминулого століть, коли мистецтво фотографії проникло в усі сторони життя, від високого мистецтва до реклами, у Львові виник бум на листівки, в тому числі — із зображенням міста. Неповторний в усіх своїх іменах та проявах Львів — Львув, Лємберг, Льовенбург, Львівград — у ті часи був найбільш фотогенічним, перебував на піку своєї привабливості та просився в об’єктив. Це був золотий період у львівській архітектурі. Зараз ті фото викликають захоплення, як портрети рідного дідуся за часів його молодості, які він раз у раз показує онукам, розгортаючи сімейний альбом.

Парк (park Kilinskiego). Видавництво Йозефа Ледерера і Рудольфа Поппера, Прага, 1910.

Альбом «Львівська поштівка» став своєрідним путівником давнім Львовом від кінця ХІХ до середини ХХ століття. Це видання просякнуте повагою до читача. Біля фоторепродукцій вказано не лише автора фото та місце друку, а й нерідко — з якого місця зроблено знімок, особливо, якщо йдеться про панорамне фото. З Калічої гори, з гори Шемберга, Познанської, Вроновських (Цитадельної), Гицлівської, зі Святоюрської, з Високого замку…

Читач неодмінно зверне увагу й на міські краєвиди у техніці акварелі — як-от дванадцять робіт Станіслава Тондоса. Альбом можна гортати годинами, кожного разу знаходячи щось нове, і кожен читач, перевірено, зупиняє увагу на чомусь іншому.

Олександр показав мені свою колекцію в оцифрованому вигляді на екрані комп’ютера. Це була лише незначна її частина, але враження справила приголомшливе. До виданого альбому увійшло 468 поштівок, значно більше залишилося неоприлюдненими. Колекціонер має намір видати ще не один альбом на основі своєї філокартичної колекції.

Площа Краківська. Видавництво Леопольда (Ліпота) Вайса, Будапешт. Бл. 1906 р.

Після цієї книжки дивишся на Львів новим поглядом. Старі поштівки накладаються в уяві на сучасні міські краєвиди, бачиш Львів тогочасний і водночас — теперішній.

Окрім змісту цього мистецького альбому, особливо потішив його поліграфічно-видавничий рівень, науковий підхід до каталогізації збірки. Завершує книгу покажчик авторів та видавців поштівок. Неабияке враження справляє, здавалось би, дрібниця — маленький штивний прямокутник, вклеєний наприкінці книжки: кілька виявлених після друку помилок з виправленнями. Подібне я бачила лише у старих книжках, які робили з максимальною повагою до того, хто триматиме книжку у руках.

Довідка «ВЗ»

Філокартія зародилася в кінці XIX століття, коли почався масовий випуск листівок, які отримали міжнародне поширення як найдешевший вид поштового відправлення. В кінці XIX — на початку XX століття виникли перші організації філокартистів. Почали видавати спеціальні журнали і каталоги (у Німеччині, Австро-Угорщині, Франції, Росії, Великій Британії, США, Італії, Швейцарії, Іспанії та ін.), відбувалися міжнародні виставки, конгреси колекціонерів і видавців листівок, проводили перші аукціони.

З початку XX століття філокартія стала одним з популярних видів колекціонування. Цьому сприяли масовий випуск різноманітних за тематикою (географія, етнографія, історія, різні види мистецтва, техніка, спорт, портрети тощо) і високоякісних поштових листівок…