Долар по 29,5 гривні, а ціни злетять на 8,7%

Гривня впаде, ціни зростуть, а майже кожен десятий українець буде безробітним. Через економічну кризу, яку спровокувала пандемія COVID-19, уряд переглянув припущення та прогноз економічного та соціального розвитку України на 2020 рік. Відтак, якщо у бюджеті на цей рік закладали зростання ВВП на 3,7%, то тепер очікують падіння на 3,9%. При цьому падіння реальної заробітної плати становитиме лише 0,3%. Утім, у цей показник слабо віриться, зважаючи, що на багатьох підприємствах на час карантину працівникам залишили лише голі ставки, без надбавок та премій.

«Середньорічний курс гривні прогнозується на рівні 29,5 грн за дол. США (порівняно з 27 грн за дол. США, прогнозованими у жовтні 2019 року). Зростання цін на споживчому ринку лише тимчасово прискориться до 8,7% (порівняно з 5,5% у попередньому прогнозі), і вже в наступному році повернеться до цільових 5%. Водночас, уже з другої половини року очікується відновлення економічного зростання і його прискорення в наступні роки. Серед причин — високий попит у світі на продукцію вітчизняного АПК, значно стійкіша банківська система, порівняно з попередніми кризовими епізодами, зниження цін на імпортовані енергетичні товари, продовження структурних реформ у співпраці з міжнародними партнерами», — повідомляє прес-служба Кабміну. Утім, урядовий прогноз — це ще не діагноз для економіки, адже у нинішній ситуації ніхто не може спрогнозувати, що буде за місяць-два, не те що до кінця року.

«Навіть у вельми розвинених країнах прогнози не збуваються, карантини продовжуються, тому дати зараз більш-менш визначений економічний прогноз важко. Сьогодні у світі хіба дійшли консенсусу, що після того, як епідемія вщухне, економіка швидко відновиться. Бо сьогодні маємо справу не з класичною фінансово-економічною кризою, як було у 2008-му році, а з кризою, яка виникла через зовнішній чинник. Наскільки розумію, цим підходом керується і Мінекономіки. Хоча всі розуміють, що цифри не можуть бути точними, оновлений прогноз був потрібен, аби перерахувати показники бюджету, який переглядає Верховна Рада, — каже керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД д.е.н. Ярослав Жаліло. — Понад половину нашого ВВП становить експорт. Тому зрозуміло, що ми дуже залежні від попиту на глобальних ринках. А він через глобальну кризу, викликану коронавірусом, знижується. Але падає переважно на інвестиційні товари. Так, на залізо, залізорудні товари, хімпром, на які припадає значна частка нашого експорту — попит падає. Але майже половина нашого експорту — це агропродовольчі товари. Попит на них навряд чи буде знижуватись. Ціни можуть знижуватися, оскільки йдеться про проблеми з платоспроможністю покупців, але не думаю, що буде знижуватись попит. Тому АПК для нас якщо не подушка безпеки, то принаймні елемент, який нас трохи убезпечить. Але у нинішній ситуації нам треба створювати власний резерв, який би мав нас убезпечити, який би мав нас убезпечити від негативних ситуації на зовнішньому ринку, якщо карантин продовжать, а тим більше посилять. Потрібен резерв і на випадок, якщо матимемо справу з поганим урожаєм. А прогнози на урожай цього року не дуже добрі».