Бізнес на карантині: виживуть не всі

Жорсткий карантин вдарив по усіх сферах бізнесу. Ви­грали хіба що аптеки, про­дуктові магазини, а особливо — служби доставки. Верховна Рада прийняла закон про під­тримку бізнесу на час каран­тину, однак чимало підпри­ємців не зможуть пережити цю епідемію. Отож те, що деякі крамниці (наприклад, з побутовою хімією) про­довжують працювати, хоча мали б бути зачиненими на карантин, це радше спроба вижити, а не отримати над­прибутки.

Відповідно до прийнято­го Верховною Радою зако­ну, з 1 березня по 30 квіт­ня звільнено від сплати ЄСВ всіх ФОПів та тих, хто провадить не­залежну професійну діяльність. Тимчасово скасовуються штра­фи та пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітнос­ті щодо ЄСВ. На цей час також скасовується податок на комер­ційну нерухомість та землю. А запровадження обов’язкових РРО для усіх спрощенців також відтермінували на три місяці.

Крім того, з 1 березня по 31 травня бізнес звільняється від основних штрафів та пені за по­рушення податкового законо­давства. Але ці «поблажки» не стосуватимуться порушень зі сплати ПДВ, акцизів та ренти. До кінця травня також діятиме мораторій на проведення доку­ментальних та фактичних пере­вірок. А річні декларації про до­ходи, які зазвичай треба подати до 1 травня, можна буде пода­вати до 1 липня.

При цьому якихось особли­вих поблажок для туристичної галузі у законі не передбаче­но, хоча ця сфера постражда­ла чи не найбільше. Асоціація готельних об’єднань та готелів міст України зверталася з лис­том до прем’єра Дениса Шми­галя, у якому просила відкласти податкові платежі для підпри­ємств туристичної сфери, пе­редбачити пільгові кредити для тих підприємств, які постражда­ли від коронавірусу, а кошти від туристичного збору залишати у готелях. Раніше міський голова Львова заявляв про те, що про­понує залишати туристичний збір (він йде у місцевий бюджет) готелям. Однак на загальнодер­жавному рівні це не прийняли, тож органи місцевого самовря­дування самі вирішуватимуть, йти на таку «благодійність» чи ні.

«На щастя, на сьогодні я не маю стосунку до туристичного бізнесу. Але у глобальних масш­табах цей бізнес потерпів най­більше. І, мабуть, їм потрібна підтримка, — каже голова Комі­тету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. — При­йнятий законопроєкт — без сум­ніву, крок влади назустріч біз­несу. Особливо у частині, яка стосується тимчасового скасу­вання чи відтермінування ЄСВ. Це дасть можливість у цей ме­гаскрутний час платити зарпла­ту працівникам. Але найближче до нас — місцеві органи влади. І тут трохи прикро, що Львівська міська рада не використали по­вноту своєї влади. Вони публічно заявили, що усі торгові центри мають бути закриті, прийняли рішення про те, що не буде на­раховуватись орендна плата за приміщення, що є у комуналь­ній власності, і закликали це зро­бити торгові центри, які закри­ті. Але торгові центри стоять на землі, а земля є у власності міс­та, і орендна плата за цю землю сплачується. Відповідно, треба платити орендну плату за зем­лю, а звідки ТРЦ візьме кошти на оренду землі, якщо не стя­гувати за оренду приміщень? Тому міська рада трохи злукави­ла, адже законодавець сьогод­ні прийняв рішення тимчасово скасувати плату за землю. А вже у компетенції і місцевих органів скасування плати чи надання у безплатне користування на мі­сяць чи два комерційної землі».

Як виявилось, саме орендна плата за приміщення, а не по­датки є найважчим тягарем для підприємців. І чимало власни­ків приміщень, навіть якщо їм не доводиться платити за оренду землі, не хочуть йти на поступки. Відмовляються не те що зроби­ти суттєву знижку на час каран­тину, а навіть зафіксувати ціну у гривнях, а не в доларах. Як вда­ло підмітив львівський рестора­тор Вардкес Арзуманян, у цей час добре помітна різниця між баригою та бізнесменом.

«Сьогодні мені сказали, що у King Cross оренда залишилась такою ж, як і була. На „Півден­ному“ за оренду закритих ма­газинів знизили оренду на 10−20%. Єдиний податок платити треба. Тому цей закон — краси­ва обгортка, аби показати, що щось робиться, — каже пред­ставник Всеукраїнського руху #SaveФОП Владислав Орлов. — Карантин є для усіх, тому власники торгових центрів, рин­ків мали б піти назустріч орен­дарям. Тим більше, що податок на землю тимчасово скасували. „Нова пошта“ виділила на бо­ротьбу з коронавірусом 25 млн грн. Невже власники ринків такі бідні, що не можуть відмовитись від оренди за зачинені магази­ни? Тому дрібний бізнес, мікро­підприємці зараз у найважчих умовах. Якщо карантин трива­тиме більше двох-трьох тижнів, переживуть не усі. Є ризик, що карантин закінчиться суспіль­ним невдоволенням — люди бу­дуть без грошей, голодні та злі».

Вартість оренди, охорони та комунальні послуги — це може бути непідйомним вантажем не лише для дрібного, а й серед­нього бізнесу. Адже люди, які три тижні сиділи вдома, і дуже часто без зарплати, навряд чи після закінчення карантину побі­жать у магазини по новий одяг, взуття чи косметику.

«У центрі міста магазини пла­тять чимало — 20−40 доларів за квадратний метр, залежно від місця розташування. Як прави­ло, усі ці приміщення — приват­ні. Скажімо, є приміщення на проспекті Шевченка. Там рані­ше були ігрові автомати, а бук­вально місяць тому відкрився магазин взуття. Орендна пла­та там — 12 тисяч доларів на мі­сяць. І вони зараз зачинені. Уя­віть, як їм буде важко пережити цей час, — каже керівник аген­ції нерухомості Євген Міщан­чук. — Мені особисто клієн­ти телефонували ще тиждень тому. Питали, що робити, бо орендар просить на три місяці знизити орендну плату на 50%. А орендар — фірма, яка про­дає авіаквитки. Ми їм поради­ли йти назустріч орендарю, бо клієнт хороший, але є загальна проблема — літаки не літають. Треба вміти домовлятись. Бо є випадки, коли власниця примі­щення зараз на карантині з ди­тиною, і орендна плата — її єди­ний дохід. Вона не може від неї відмовитись. Але є власники, які справді можуть знизити вар­тість оренди, і це не поставить їх на межу виживання. Так само є магазини, які не збанкрутують навіть якщо заплатять оренду, не працюючи. Треба спілкува­тися і домовлятись».