Ветеранський бізнес: успішні приклади

Проект втілюється за фінансування Європейського Союзу, а впроваджується Міжнародною організацією з міграції. Менеджер проекту Михайло Чорний зазначає, що мета проекту: системний запуск та розвиток бізнесу ветеранів, що проживають у Львівській, Київській та Дніпропетровській областях.

Громадська організація «Всеукраїнська асоціація керівників бізнесу» функціонує з 2018 року та допомагає керівникам та власникам бізнесу звільнитись від рутини щоденних операційних проблем, почати ефективно застосовувати інноваційні технології для розвитку чи запуску власної справи.

Зараз понад вісімдесят учасників проекту на підтримку ветеранів у Львові, Києві та Дніпрі вже отримали обладнання для розвитку чи відкриття власної справи. Серед найпопулярніших — відкриття і робота закладів харчування (кафе, піцерії, кав’ярні), пошиття одягу, вироблення сувенірів (за допомогою 3D принтера, наприклад), виготовлення екологічно чистих іграшок і фермерство. Сьогодні грантери проекту «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей», за фінансування Європейського Союзу розповіли про участь у проекті та свій досвід ведення бізнесу.

Серед бізнесменів-початківців — ветеранка, членкиня громадської організації «Жіночий ветеранський рух» зі Львова Ірина Косовська. Повернувшись зі Сходу України в 2016 році Ірина вступила на магістерську програму, а після завершення навчання вирішила здійснити свою мрію і зайнялась вишивкою та пошиттям одягу.

За словами Ірини, вишивка їй подобалась давно, ще з дитинства. Коли навчалася в університеті — вишила першу сорочку. За час навчання в університеті вишивала у вільний час.

«В батальйоні у вільний час я також деколи вишивала. Повернувшись, не бралась до вишивки через проблеми зі спиною, зараз повернулась знову до заняття улюбленою справою. Для мене вишивка — це відпочинок і перезавантаження, крім того заняття улюбленою справою, яке допомагає адаптуватись до звичайного життя», — розповідає Ірина.

На одній із зустрічей ГО «Жіночий ветеранський рух» одна учасниця, побачивши, що Ірина вишиває, порадила вишивати на продаж.

«Ніколи не думала про власну справу, свій бізнес, це все здавалося мені дуже далеким. Але після „Жіночого ветеранського руху“, приїхавши додому, знайшла в інтернеті інформацію про грант для ветеранів АТО, що прагнуть почати власну справу. Заповнила анкету, пройшла дводенне навчання, успішно захистила бізнес-план та отримала обладнання. Чесно кажучи, мало вірила, що мені дадуть грант, адже раніше з цим не стикалась.», — зізнається Ірина.

Ірина розповідає, що за допомогою швейного обладнання, яке отримала в результаті участі в проекті «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей», зможе значно покращити ефективність та швидкість своєї роботи.

Ще один наш учасник — 24-річний ветеран Богдан Мацюра — відкрив у Львові екокафе, де пропонує відвідувачам лише здорову їжу. До війни працював сушефом у ресторані японської кухні, але завжди мріяв про власний заклад. Тож, повернувшись додому, взявся втілювати свою мрію.

«Ґейзер», як зазначає Богдан, — це джерело, що фонтанує гарячою водою і парою, тому й обрали таку назву. Спершу збиралися готувати в основному їжу на винос, але тепер поєднуємо обидва формати. Запроваджуємо до меню ще пасти і згодом супи", — каже Богдан. Крім того, в екокафе майже не використовують пластику.

Цього року Богдан взяв участь у проекті, успішно захистив свій бізнесплан та використав отриманні кошти на купівлю холодильного обладнання.

«Обладнання, що ми отримали від Міжнародної організації з міграції, дозволило збільшити об'єми холодильних і морозильних камер, що, у свою чергу, дозволить зберігати більше продуктів, закупляти їх більшими партіями», — розповідає власник закладу.

Андрій Дробіт служив розвідником на сході України, має багато нагород. Коли повернувся після служби, вирішив зайнятися садівництвом, аби бути поруч із сім’єю. З батьком перекопали 300 м. кв власної ділянки у с. Вислобоки, що на Львівщині. Колишній учасник зварив теплицю з крапельним поливом та стереосистемою.

Вже другий рік поспіль сім'я розвиває власну справу.

«З нуля все починалося, досвіду взагалі не було, але було бажання, тому в принципі складного нічого не має, працювати треба. Наразі маємо посаджену лаванду та 5200 туй смарагдових. А також займаємося й іншими хвойними рослинами, ялівцями, туями, різними кипарисовиками, сосновими, ялинками, ялицями», — розповідає Андрій.

На виручені від бізнесу кошти Андрій придбав техніку для обробки землі, що значно полегшує процес роботи, економить час та енергію, покращуючи якість землі.

Олександр Алієв з Києва, що займається ремонтами та оздобленням приміщень, розповідає: «Раніше я ніколи не цікавився підприємництвом, розвитком власної справи, завжди працював як найманий робітник, але тренери Олександр Білоус та Руслан Бельтюков змогли показати перспективи: чого я можу досягнути, як я можу розвиватися та з часом відкрити/масштабувати власну справу. Саме стратегічне мислення та планування — для мене були ключовими питаннями на тренінгу.

Зараз я частково займаюся ремонтами приміщень, але тепер бачу можливість заробляти більше. Оскільки людям, після ремонту необхідні клінінгові компанії, тому прагну надавати послуги і в цій галузі".

Євген Попов з Києва — підприємець, що розробляє нову серію моделей сейфів практично все життя, 20 років, займався логістикою, останні десять років — продажами у логістиці. Читав лекції в Київській логістичній школі. В 2016 році повернувся зі Сходу України, а влітку цього року вирішив розпочати щось своє.

«Я не знайшов на ринку те, що мені було потрібно — сейфи для зброї. А оскільки є знання та навички, зрозумів, що можу все зробити сам. Дводенне навчання в межах проекту дозволило мені структурувати всі мої знання. Зрозумів, що мені потрібно докладати більше зусиль. Зараз в мене бізнес на стадії проектування, розробки. Тепер маю нове обладнання, буду облаштовувати робочі місця», — розповідає Євген.

Іван Казаєв з Дніпра під час служби у зоні бойових дій відкрив власний кабінет методів фізичного оздоровлення, адже мати власний бізнес значно цікавіше, ніж працювати найманим робітником.

Іван розповідає, що для нього власна справа та спорт — найкраща реабілітація, психологічна і соціальна. Займатись тим, що подобається та в чому вбачаєш сенс, — це ціль життя.

У Івана є хобі — стрільба з лука. Разом зі подругою у Дніпрі Іван заснував проект «Асоціація адаптивної стрільби з луку».

«Намагаємось створити середовище, де кожен може займатися стрільбою з лука: і ветерани, і люди з інвалідністю, й здорові люди також. В цьому проекті в нас теж є соціальна складова: тренування для людей з інвалідністю та ветеранів АТО безоплатне. Вже функціонує повноцінна секція. Завдяки підтримці голови обласної ради змогли отримати в оренду приміщення, в якому проводимо тренування. Єдине, чого бажаємо, — щоб більше ветеранів долучалося до регулярних тренувань», — розповідає Іван.

Тарас Береза — непересічний учасник проекту «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей». У Дніпрі його добре знають як відомого фотографа та дизайнера. Тарас зізнається, що любить працювати сам, зазвичай повністю веде проект від, А до Я: від зйомки, обробки фото і до друку поліграфії.

«Для мене фотографія є приводом зацікавитися світом поза маршрутом „дім-робота-друзі“. За допомогою фотографії я хочу показати те, про що захочеться розповісти. З досвідом вже почав відчувати фото. Запрошую долучитись до проекту ветеранів та ветеранок, адже проект надасть вам чудову можливість поспілкуватися з тренерами-практиками бізнесу, і в результаті успішного захисту бізнес-плану отримати обладнання для розвитку власної справи», — додає Тарас.

Історія ветерана Богдана Величка з Бродів, що на Львівщині, надихає не тільки його побратимів, але і всіх, хто задумується над розвитком власної справи.

Відкрити власний бізнес Богдан вирішив після повернення зі Сходу України у 2017 році — відтоді у Бродах, що на Львівщині, з'явилася кав'ярня «Coffee 93 grains». У своєму інтерв’ю колишній учасник бойових дій наголошує, що попри всі труднощі та невдачі потрібно горіти улюбленою справою. На наше питання: «Чому саме вирішили зайнятися ресторанним бізнесом?» Богдан відповідає просто: «Це був найпростіший і найбільш зрозуміліший для мене вид діяльності, з якого можна було почати. Хотілося створити локацію для своїх побратимів та мешканців міста. Найкраще для цієї мети підходила кав'ярня».

У липні цього року в кав'ярні сталася пожежа, але заклад відновили за півтора місяці і вже продовжують свою роботу.

«Ми хочемо показати, що не потрібно боятися, а треба пробувати. Якщо є класна ідея та людина горить нею, то знайде всі способи для її реалізації», — розповідає Богдан.

Віктор Чупель — ветеран, що зараз виготовляє меблі для ресторанів професійного спрямування, розповідає, що на тренінгу опанував ази бізнесу та зрозумів: для розвитку власного бізнесу необхідно вчитися і вчитися.

«Наші тренери Руслан Бельтюков та Максим Ткаченко — досвідчені, мають, що розказати, хочеться слухати. Найбільше сподобалась тема фінансів: обчислення вартості продукції, головні показники. Для мене це особливо актуально.

Відчуваю піднесення після отримання гранту, оскільки устаткування, що отримав завдяки проекту, недешева річ, і не міг собі таке дозволити, не запланувавши заздалегідь. Після участі в проекті багато що змінилося в мене в голові: основне — сприйняття і ведення бізнесу", — додає Віктор.

У рамках проекту ветерани проходять дводенне навчання, де тренери Руслан Бельтюков — експерт зі стратегії бізнесу, засновник Львівської школи керівників бізнесу, та Олександр Білоус — експерт з бізнес-моделювання, директор Львівського центру розвитку малого бізнесу, навчають, як грамотно написати бізнес-план, діляться сучасними підходами та баченням бізнесу.

Тренери розповідають, що головним секретом успіху є перестати робити в голові перепони, тому що більшість учасників, прийшовши на проект, вважають, що неможливо почати бізнес в нашій країні. «І лише після навчання, коли ми показуємо технології — як визначити, чого хоче клієнт, який об’єм ринку, як його порахувати, визначити сегмент ринку, з яким найуспішніше буде працювати, ветерани починають вірити в свою ідею.

Під час навчання ми допомагаємо правильно обрати найоптимальнішу модель оподаткування, юридичну форму підприємства, скласти фінансовий план, правильно сформувати комерційну пропозицію для ключового клієнта, що дозволяє мінімізувати витрати на рекламу".

Цінність поданої під час навчання інформації підтверджена більш ніж 10 роками практики тренерів, адже було сформовано та успішно реалізовано понад 700 бізнес-моделей. Це, у свою чергу, допомагає у роботі з ветеранами сформулювати та окреслити концепцію власної справи, перетворити ідею у працюючу бізнес-модель.