3200 гривень «мінімалки» – турбота про народ чи популізм?

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв: з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні становитиме 3200 гривень. “Друкарських верстатів запускати не будемо, - запевнив глава уряду. - Збалансуємо бюджет і виведемо зарплати з тіні, бо це ненормально, коли підприємець має прибутки і при цьому не доплачує податків, а люди, які працюють на нього, живуть за межею бідності”.

«3200 грн. “мінімалки” — нереально ні для держбюджету (звідки братимуть кошти на виплату зарплат держслужбовцям?), ні для фонду зарплат приватних підприємств. Звідки малий і середній бізнес повинен взяти гроші на вдвічі більшу мінімалку і на більші податки? Єдиний податок — це 20% від мінімалки, ЄСВ — 22%. Ці додаткові витрати доведеться закласти у вартість товарів і послуг», - кажуть підприємці.

“При нашій системі оподаткування, коли бізнес платить податки замість своїх робітників, податки бізнесу зростуть удвічі. Піде хвиля “офіційних” звільнень, потім — наїздів на малий і середній бізнес з боку перевіряючих органів. А завершиться все закриттям підприємств. Навесні будемо мати долар по 40 гривень”, - прогнозує В’ячеслав, керівник агенції, що займається розробкою рекламних кампаній. “Невиправдане підвищення зарплат обернеться збільшенням інфляції та бюджетного дефіциту. Заради примарних електоральних бонусів влада вдарилася у популізм, і це дорого коштуватиме країні”, - переконані критики урядової ініціативи.

“Від збільшення “мінімалки” нічого не виграю, бо й так отримую “набіло” 4500 гривень на місяць. Зате нашій прибиральниці тепер платитимуть 3200. Працюю 8-9 годин на день, а вона - 1,5-2. Зарплати мені не піднімуть — шеф уже попередив. Хіба це справедливо?” - обурюється офіс-менеджер Інна.

“Керівництво фірми знайде спосіб обійти закон. Наприклад, де-юре будемо працювати на півставки, а де-факто — на повну (решту грошей отримуватимемо у конверті). Гірший варіант — коли половину з нас виженуть, а ті, що залишаться, працюватимуть за двох”, - висловлює свої побоювання Антон, працівник фірми, що торгує канцелярським приладдям.

“Підвищення мінімальної зарплати вдвічі призведе до часткової емісії гривні. Малий і середній бізнес братиме працівників на роботу без оформлення, і ті погоджуватимуться, бо інших варіантів не буде, а жити за щось треба. Великий бізнес рятуватиметься підвищенням цін на продукцію, яку випускає, та послуги, які надає. Можливо, у перший місяць люди й зможуть придбати більше товарів, але інфляції та девальвації гривні не уникнути, - прокоментував “ВЗ” президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Рішення про підвищення “мінімалки” вдвічі — популізм чистої води. Зарплати піднімати треба, але робити це слід економічними методами, наприклад, збільшуючи кількість робочих місць”.

“Кабмін декларує намагання примусити бізнес працювати “набіло”. Але при цьому дії уряду свідчать лише про нездатність провести критично важливі системні реформи у фіскальній сфері, покращити адміністрування податків, прибрати тотальну корупцію, - написав на своїй сторінці у Facebook екс-заступник ген­прокурора Давід Сакварелідзе. - У відповідь на очікування бізнесу уряд надсилає йому сигнал, що про жодне зниження податків, як інструмент стимулювання бізнес-активності, не йдеться у принципі. Навпаки, готуйтеся платити більше у нікуди! Це схоже на логіку заводу, що випускає “Запорожець” — ніхто не зважає на думку споживача (тобто нас із вами) та представників бізнесу і вперто продовжує випускати нікому не потрібний продукт”.

Деякі аналітики припускають, що за популістським рішенням ховається бажання відвернути увагу суспільства від оприлюднених декларацій політиків та заспокоїти людей, яких обурило підвищення тарифів. Проект держбюджету-2017, який був прийнятий у першому читанні, передбачав, що мінімальна заробітна плата зросте до 1 762 гривень (до 1 грудня 2017 року). І тут раптом прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що з 1 січня 2017 року «мінімалка» становитиме 3 200 гривень. Це передбачає, що доведеться започатковувати новий бюджетний процес, з іншими податковими і видатковими частинами.

“Збільшення мінімальної зарплати на 100% - другий неприємний сюрприз від влади (першим стало продовження мораторію на продаж сільгоспземель. - Авт.), - заявив на брифінгу співголова Стратегічної групи радників, “батько” польських реформ Лєшек Бальцерович. - Ні я, ні жодна з міжнародних організацій не знали про це. Не мали можливості ознайомитися з калькуляцією, на яку спирається це рішення. Я не проти того, щоб було менше бідних людей. Але бідність усувається шляхом економічного зростання, яке неможливе без прискорення реформ, без збалансованості бюджету, зниження інфляції та покращення бізнес-середовища”.

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, більшість вітчизняних підприємств володіють обмеженими ресурсами. Якщо примусово підвищити соціальні стандарти, то це означає, що частину працівників доведеться звільнити. Зросте рівень безробіття. Цим людям потрібно буде надавати грошову допомогу. А зростання мінімальної зарплати потягне за собою підвищення мінімальних пенсій та інших виплат, зокрема, на випадок безробіття. Хоча міністр соціальної політики Андрій Рева вже попередив, що підвищення мінімальної заробітної плати не відобразиться на зростанні мінімальних пенсій, бо останні залежать від розміру прожиткового мінімуму, який у 2017 році планується збільшити лише на 10%. Також Василь Юрчишин не виключає, що номінальне підвищення мінімальних зарплат спровокує інфляцію, і у 2017 році 3200 гривень реально будуть вартувати менше, ніж 1600 у 2016-му.

Утім, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заспокоює: президент, уряд і коаліційна більшість у парламенті провели реформи, які дали можливість стабілізувати ситуацію в економіці і вийти на зростання соціальних стандартів. “Навіть дещо спізнилися із введенням цього розміру мінімальної зарплати. Рік тому різко зменшили навантаження на бізнес, безпрецедентно зменшили навантаження на фонд оплати праці, знизивши ЄСВ вдвічі. Бізнес реально отримав додаткові кошти, тож було би логічно, щоб ці кошти пішли на зростання зарплат працівникам. Однак тоді економіка продовжувала падати. Зараз вдалий час, щоб почати відновлювати справедливість”, - цитує пана Розенка “Урядовий портал”. На його думку, збільшення мінімальної зарплати до 3,2 тис. гривень дозволить збільшити надходження до Пенсійного фонду на 5-10 млрд. гривень.

З початку 1990-х рр. зарплати раптово вдвічі ніколи не зростали (а коли й зростали, то дохід відразу “з’їдала” гіперінфляція). Тому за “аукціоном нечуваної щедрості” українці побачили “підставу” з боку влади. Соцмережами активно ширяться чутки, що «мінімалку» піднімають, аби позбавити людей субсидій (зараз їх отримує 6,1 млн. українських родин). Навесні цього року уряд прийняв рішення, згідно з яким при розрахунку субсидії працездатним українцям, які не мають доходів (не працюють, не здобувають освіту, не перебувають на обліку в центрі зайнятості), буде нараховуватися дохід у сумі двох мінімальних зарплат. Зараз це — 2,6 тис. гривень. Якщо мінімалка зросте до 3,2 тис., то фіктивний дохід буде нараховуватися у розмірі 6,4 тис. гривень. Відтак родин, які мають право на субсидії, поменшає...

Павло Розенко запевнив, що зростання мінімальної заробітної плати не вплине на розмір субсидії, призначеної в опалювальному сезоні 2016-2017 рр. Зараз для розрахунку субсидій беруться до уваги доходи за попередній, 2015 рік. Коригувати розмір субсидій з урахуванням збільшення мінімальної зарплати будуть вже наступного опалювального сезону.

Мал. Юлії ЛІЩЕНКО