«Якби не гроші заробітчан, долар уже міг би бути по 50 гривень»

Тепер з валютного рахунку можна зняти майже дві тисячі доларів на добу, а придбати в касі банку - трохи більше 200 доларів.

5 березня набули чинності нові, дещо лібералізовані обмеження на валютному ринку. Так, обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків зріс з 20 тис. до

50 тис. грн. на добу, в національній валюті — з 300 тис. до 500 тис. грн. на добу. Максимальна сума продажу готівкової іноземної валюти зросла з трьох до шести тисяч гривень в еквіваленті. Щодо юридичних осіб, то норму щодо обов’язкового продажу 75% валютної виручки зберегли. Як вплинуть такі “полегшення” на валютний ринок та чи не призведе це до ще активнішого зняття валюти з банків? Про це розповів президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко (на фото).

- Чи не матиме послаблення обмежень негативного впливу на курс гривні?

- Не матиме. НБУ повільно, я б навіть сказав, запізно трошки реагує на зміну ситуації на валютному ринку. Про це його просили уже дуже давно. Що змінилось? Якщо хочете перерахувати гроші за кордон, ви можете переказати 15 тисяч гривень в еквіваленті. Це залишилось без змін. Але було багато прохань, що якщо людина перераховує гроші родичу, щоб це обмеження не діяло. Раніше не діяло, якщо йшлось про перекази між батьками та дітьми. Тепер можна перераховувати онукам, племінникам, адже треба принести документ, який підтверд­жує, що ви справді бабуся. Не думаю, що це буде масово використовуватись. Зараз багато дітей вчиться за кордоном. І за навчання треба заплатити, скажімо, кілька тисяч гривень. Раніше, аби це зробити, треба було оригінал документа з печаткою. Тобто треба було взяти документ у Польщі чи Чехії, переслати його звичайною поштою, а це проблематично. Тепер досить документа, надісланого через Інтернет і роздрукованого. Це ж стосується оплати участі у наукових конференціях, лікування, аліментів, але в жодному випадку не йдеться про оплату товарів. Не думаю, що це призведе до відтоку коштів з України, але деяким людям спростить життя.

- Люди, що мають валютні депозити, тепер можуть за один раз зняти дещо більше валюти. Але, зважаю­чи на курс, — це навіть не дві тисячі доларів на добу. На вашу думку, чи не відбиває таке обмеження у людей бажання тримати валюту на депозиті? Адже навіть якщо термін закінчиться, не факт, що ти зможеш швидко забрати гроші.

- Частково зняття цього обмеження, звичайно, сприяло б поверненню валюти у банк. Але не це основна причина, чому українці не несуть валюту в банки. От якби керівництво НБУ припинило закривати банки, то це було б вагомим фактором, через який українці понесли б гроші в банки. Адже кожен думає, от я сьогодні покладу гроші в банк, а завтра його закриють. Щодо збільшення ліміту на зняття готівки, то там є невеличка приписка - “до”. Тобто банк може видати валюти на суму до 50 тисяч гривень, але за умови, що у касі є валюта. Тому часто люди скаржаться, що приходять знімати валютний депозит, а їм кажуть — у нас в касі нема валюти. У вас є вибір, або ми вам видаємо по частинах (наприклад, по 100 євро), або беріть все відразу, але гривнею.

- За минулий рік обсяг грошових переказів в Україну скоротився на третину. Якщо порівнювати з 2013 роком, то майже вдвічі. У чому причина?

- Основна причина — Росія. У нас майже 40% грошових переказів надходило з РФ. Тепер частина українців повернулись з РФ, інша частина (переважно з Донецької та Луганської обл. - Авт.) остаточно переїхала в Росію. Зменшились перекази і з Європи також. Є два варіанти. Перший, це люди почали возити більше готівкою. Другий - менше почали заробляти. Ще якась частина просто почала менше перераховувати коштів додому.

- Наскільки наша економіка залежна від тих коштів, які переказують заробітчани?

- Дуже залежна. Якщо подивитись платіжний баланс, то у 2015 році нас врятували гроші заробітчан. Кредити приходять, але потім повертаються назад. Банки, які раніше брали кредити за кордоном, відправляли гроші з України, компанії відправляли, навіть уряд погашав відсотки за позиками, облігаціями. Єдині кош­ти, які приходять і залишаються в країні, — це гроші заробітчан. Це не кредит. Якби не було переказів заробітчан, то ситуація з курсом була б ще гірша. Думаю, могло б бути і 50 гривень за долар. Якщо цього року тенденція зменшення переказів збережеться, це дуже негативно позначиться на курсі. Адже перекази надходять, і нехай частину цих грошей люди зберігають у валюті, але частину люди все ж конвертують у гривню, аби оплачувати поточні потреби. Родичі заробітчан забезпечують готівковий ринок валютою. Якщо буде менше переказів, то в обмінниках не вистачатиме валюти.

Цікаво!

2,526 млрд. дол. — стільки коштів переказали в Україну за 2015 рік офіційним шляхом. Це більш як на третину (на 34,9%) менше, ніж було у 2014 році, повідомляє НБУ. З України за кордон переказали у шість разів менше — 431 млн. доларів.