І добриво, і паливо, і утеплювач

Хіба є щось романтичніше за прогулянку золотим осіннім парком? Особливо, коли є трохи вітру, який кружляє сухими листочками... Якщо любите осінь, тоді ви точно не двірник. Адже поки усі милуються опалим листям, їм щодня доводиться збирати його тоннами. Не встигли підмести, як за годину від роботи і сліду нема... Екологи і міська влада нагадують: спалювати листя категорично заборонено. За це навіть передбачено штраф — від 340 до 1360 грн. Заборонити заборонили, а як утилізувати тонни опалого листя, так і не придумали. Торік у Львові обіцяли впровадити «міську експериментальну програму виробництва палет із зелених відходів». Однак, як повідомили “ВЗ” у прес-службі міської ради, програми утилізації опалого листя у місті наразі немає.

«Ми лише збираємо листя та вивозимо на Збиранку. У нас є п’ять вантажівок, які щодня роблять по дві ходки. Тобто за день вивозять десь десять машин опалого листя”, — каже голова Сихівської РДА Ірина Маруняк.

Керівник ЛКП “Зелений Львів” (обслуговує парки) Богдан Москвяк погоджується: опале листя варто було б утилізувати. З нього може бути і паливо, і добриво, і утеплення. “Ми збираємо листя лише з паркових газонів, алей, скверів. Якщо його залишити — вітер розвіває, воно потрапляє в каналізаційні решітки і забиває їх. Натомість з лісової частини парків листя не вивозимо — воно стає природним “утепленням” для ґрунту. За зиму частина цього листя перегниває і підживлює землю, — каже Богдан Москвяк. — Щодня вивозимо 12-15 вантажівок опалого листя, з яких приблизно три машини йде на Замарстинівську. Там його компостуємо, а потім додаємо як добриво при вирощуванні квітів. Можна було б компостувати і більше, але для цього потрібні великі площі. За кордоном опале листя використовують як паливо. Але про такі проекти в Украї­ні не знаю”.

“Опале листя найкраще компостувати. Використовувати його для отримання енергії недоцільно, бо його насипна вага дуже мала. Навряд чи це буде економічно вигідно”, — каже завідувач відділу відновлювальних органічних енергоносіїв Інституту відновлювальної енергетики НАН України Володимир Клюс.

За словами заступника директора компанії “Укрбіо­енергоресурс” Ігоря Баканова, тео­ретично переробляти листя на тверде паливо можна. Але коли компанія провела розрахунки, виявили, що переробляти його не брикети невигідно. “Зробити брикет з листя можна, але з нього не буде такої тепловіддачі, як з деревини. Крім того, уявляєте, скільки треба зібрати листя, аби з нього вийшла тонна твердого палива? Цілий мішок листя — це буде приблизно кілограм. А у нас клієнти купують нараз по 400 тонн, — каже Ігор Баканов. — Ще одна проблема — у зібраному листі багато відходів, які потрібно було б відбирати. Скажімо, черешки, на яких тримається листя, не будуть горіти, тому їх треба було б відокремлювати. На відміну від листя, солома підходить на виробництво палет. Навіть жмих соняшнику, який залишається після того, як з нього вичавили олію, добре горить. Палети з соняшникових відходів у нас дуже добре купують чехи, німці, навіть є замовлення з Британії”.

Як правильно компостувати листя?

Якщо маєте дачу чи город, то знаєте, як важливо їх підживляти. Ідеально це робити гноєм, але де його набрати, якщо навіть на селі тепер коні та корови в дефіциті? Тому замість спалювати листя і отруювати повітря, варто його компостувати.

“Є два способи компостування, - розповідає лауреат конкурсу “Дотик природи-2015” Роман Козира. — Перший варіант: викопати яму в землі і почергово засипати туди пласт листя, пласт ґрунту, пласт листя, пласт ґрунту. Останнім пластом обов’язково має бути ґрунт. Другий спосіб — насипати листя почергово з ґрунтом у дерев’яний контейнер, піднятий над землею. Для кращої циркуляції повітря у стінках контейнера зробити отвори, аби надходило повітря. Компост готовий, коли він перетвориться на однорідну коричневу масу. На це може піти рік-два. Аби пришвидшити процес, туди вносять спеціальні бактерії або каліфорнійських хробаків, які розпушують ґрунт”.

З листя... — поліна!

Поки у нас лише думають, можна чи ні робити брикети з опалого листя, у Британії працює компанія BioFuels International, яка спеціалізується на тому, що переробляє листя на поліна - Leaf Log. Їх купують для камінів чи для барбекю.

Ідея “екологічного” бізнесу виникла у Пітера Моррісона з Бірмінгема, коли він збирав опале листя у себе вдома. Інженер за освітою збагнув, що сухе листя можна використовувати як паливо. У багатьох британських будинках є каміни. Палити там тирсою чи брикетами — неестетично. А справжніми деревними полінами неекологічно, оскільки треба вирубувати дерева. Тож він вирішив випускати брикети у формі полін. Нині у Бірмінгемі працює цілий завод з випуску Leaf Log.

Упаковка з 10 таких полін коштує приблизно півсотні доларів. І хоча одне таке поліно може горіти дві-три години. Це недешево навіть для британців, однак там люди готові доплачувати за екологію. Крім того, підприємство отримує за свою технологію чимало грошових премій, що дає можливість проводити нові випробування та впроваджувати нові технології. Лише компанія Shell UK виділила винахіднику 40 тисяч фунтів на розвиток його “зеленого” бізнесу.

Холодно в хаті — робіть загату

Сухе листя — прекрасний матеріал для утеплення. Сухим листям стелили худобі (якщо не було соломи), накривали “кіпці” (спеціальна яма в землі, у якій прикопують овочі, якщо нема підвалу). А ще сухим листям утеплювали стіни хат та хлівів. Для цього вздовж стіни в землю забивали палі. Тоді між ці палі та стіну насипали та утрамбовували сухе листя. Інколи товщина такої загати сягала до 30 см. Відтак в хаті було тепло, навіть якщо не було чим палити.

Звичайно, нині мало хто наважиться зробити листяну загату на всю стіну — аж до даху, як робили колись. Але принаймні утеплити таким способом фундамент — варто. Це екологічний, а головне, безкоштовний утеплювач. А ще сухим листям можна вкрити на зиму кущі троянд чи інших багаторічних рослин.