Харчі за євростандартами нам не світять

Зіновія ВОРОНОВИЧ

Забудьте про ГОСТи, санстанцію та ветконтроль — з 20 вересня в Україні набуває чинності “революційний” закон “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, яким в Україні впроваджуються європейські стандарти безпеки продуктів. Це так звана система НАССР, яка вважається найефективнішою в усьому світі. Суть нововведень полягає в тому, що контролюватимуть не сам продукт, а виробництво на кожному етапі — від заготівлі сировини до фасування готового продукту і його транспортування. Виробникам доведеться подбати про халати і шапочки для працівників, правильно пофарбовані стіни та підлогу, і навіть про якість тари, у яку цей товар фасують. За кожне порушення передбачені чималі штрафи — і навіть конфіскація продукції.

Основна вимога до продуктів за новим законом — аби ними ніхто не міг отруїтись. Якщо виробник додав менше м’яса у ковбасу чи замінив натуральний складник синтетичним (але з переліку дозволених), то це порушенням не буде. Головне, вказати про підміну на етикетці. Якщо маркування не відповідатиме реальному вмісту, то виробника каратимуть штрафом від трьох до восьми мінімальних зарплат (3654 — 9744 грн.) з відкликанням або вилученням усієї продукції з неправильним маркуванням. А ще має бути опрацьована “система швидкого реагування” - якщо на ринку виявлять небезпечний продукт, про це терміново мають попередити споживачів.

Прийняття цього закону супроводжувалось скандалом. Відповідно до євростандартів, підприємства не можуть брати на переробку молоко, видоєне вручну, а також м’ясо тварини, яку забили невідомо де. Це викликало обурення у селян, адже тоді вони не змогли б продавати своє м’ясо та молоко. Цю норму переписали — тепер молокопродукти та м’ясо тварин, вирощених і забитих у домогосподарствах, можна продавати на ринках, де є лабораторії. Ще одне нововведення — замість ветлікарів на ринках і м’ясопереробних підприємствах мають бути державні інспектори. Аби дізнатись, як з наступного тижня працюватимуть ці ветінспектори і куди подінуть попередніх ветлікарів (звільнять чи просто змінять запис у трудовій?), телефоную у Ветфітослужбу у Львівській області. Там про ці “євростандарти” мало що знають. “Нас, санстанцію, захист прав споживачів мали об’єднати у нову службу, але її ще не створили. Там тільки голову призначили, а самої служби немає. Може, з нового року буде. Самі не знаємо, як будемо працювати...” - заявили там.

Але ж Державну службу з питань безпечності харчових продуктів створили ще у вересні минулого року! Керівника — Сергія Глущенка — призначили на початку літа цього року. Зрештою, закон приймали ще торік, тож було достатньо часу, аби все підготувати. У “Вікіпедії” (єдине джерело, у якому був хоч натяк, де цю службу шукати) вказана адреса Грінченка,1. Це адреса поки що чинної Держветслужби. Телефоную туди. “Глущенка у нас нема. У них взагалі ще нема адреси. Є він і заступник, а де сидять — не знаю”, - кажуть у приймальній. Врешті-решт, мені таки вдалося знайти мобільний керівника неіснуючої служби. Однак розповісти, що зміниться для споживачів і чи взагалі буде кому стежити за безпекою продуктів після 20 вересня, він не зміг. “Нас у службі — двоє людей. Не маю часу. Займаюсь зараз бюрократичною роботою. Телефонуйте у Ветслужбу”, - “відфутболив” мене пан Глущенко.

Тож українцям можна лише поспівчувати: останнім часом кількість фальсифікату на прилавках і так суттєво зросла, а через відсутність будь-якого контролю магазинні харчі взагалі страшно буде їсти. Експерти припускають, що недобросовісні виробники зловживатимуть “підвішеним” становищем органів, які б мали контролювати безпеку продукції. Особливо це стосується невеликих підприємств, яким легко відхилитись від технології виробництва.

“Не думаю, що якість продукції поліпшиться після переходу на нові стандарти, — каже керівник науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест” Ніна Кільдій. — Найважливіші для споживача пункти — безпечність, натуральність та відповідність маркування — не змінились порівняно зі старим законом. Прийняття нових документів само по собі нічого не змінить. Треба, аби норми, які там прописані, виконувались. Який сенс у новому законі, якщо його виконання не здатні забезпечити?”.