Без реформ на «камікадзе» Яценюка чекає політичне харакірі

Пост здав, пост прийняв. Старий-новий прем’єр Арсеній Яценюк формує нову команду, але чи буде вона працювати по-новому? Коли Яценюк лише “окопувався” в Кабміні після Азарова, то сам називав свій уряд «урядом камікадзе». Йому співчували, адже береться керувати напіврозваленою країною... Потім була театралізована вистава на тему “Яценюк йде у відставку”, але прем’єра залишили. На той момент здавалось, що кращої кандидатури не знайти. Яценюк — перший український прем’єр, який може спілкуватись з західними політиками без перекладача. Запам’ятався він і своїми перельотами в економ-класі. От тільки реформами поки що не запам’ятався.

Спочатку відсутність підготовки до реформ списували на війну. Однак війна не заважала жодній політсилі, в тому числі й прем’єрській, витрачати колосальні бюджети на передвиборчу кампанію. Особливої жертовності в «уряді камікад­зе» також не помітили... Якщо прем’єр-«камікадзе» з новим урядом не змінить своєї політики, то йому доведеться згадати ще одне японське слово — харакірі. Адже невдоволення новою владою починають виказувати уже навіть західні політики. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер заявив: якщо Україна не розпочне реформи, може залишитись без світової підтримки. «Міжнародні фінансові інститути тепер будуть уважно моніторити виділення коштів для України, адже в минулому ці гроші використовували не за призначенням. Тому тепер фінансування мають намір ретельно перевіряти», — заявив Пайфер. Комісар Європейського Сою­зу з питань розширення і європейської політики сусідства Йоганнес Ган також заявив, що ЄС надасть фінансову реформу лише в обмін на реформи. “Мій ключовий месидж стосовно фінансової підтримки був про те, що важливо для друзів і партнерів в Україні розуміти та сприймати ЄС не тільки як донора. Ми хотіли б, щоб нас розглядали як свого роду дружнього інвестора. Ми хотіли б отримати щось у відповідь», — сказав єврокомісар. А що думають про роботу уряду Яценюка українські експерти?

Андрій НОВАК,

голова Комітету економістів України

За дев’ять місяців діяльності уряду Яценюка я не можу назвати жодного економічного напряму, у якому вони спромоглися досягти позитивного результату. Уряд ігнорував процес девальвації гривні, залишивши його на відкуп НБУ. Хоча відповідальність за курс валюти 50 на 50 залежить і від політики уряду, і від політики Національного банку. Єдине, в чому ця команда працювала успішно, — залучення нових боргів. Хоча жодного економічного питання за ці гроші так і не вирішили.

Дев’ять місяців — невеликий термін, але цього цілком достатньо, аби запустити реформи. Зрозуміло, що результати від цих реформ ми отримали б ще не скоро, але принаймні можна було запустити процес. Цього не зробили. Що таке реформа? Це зміна економічної системи. Для початку уряд мав би пропонувати нові економічні кодекси: податковий, бюджетний, трудовий... Надзвичайно важливий новий бюджетний кодекс — це дозволило б формувати бюджет-2015 за новими правилами. Але цього нема. Проект бюджету на наступний рік, який, за законодавством, уже мав би бути прийнятим, писатимуть буквально з колін. Та ще й на старій базі. Тобто 2015 рік у нас також випадає з реформ. Як на мене, основ­на причина того, чому уряд так і не ризикнув взятись за реформи, — це те, що Арсеній Яценюк уже розпочав підготовку до президентських виборів. Для цього треба, аби його особистий рейтинг зростав. При запровадженні реформ на початках завжди виникають проблеми, і рейтинги сил, відповідальних за реформи, падають. А йому цього не треба.

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ,

голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Оцінювати діяльність цього уряду складно, оскільки досі жоден уряд не опинявся у таких умовах. Це і масштабна економічна криза, яка перейшла у спадок ще з 2013 року, і політична криза, і військове вторгнення. За таких обставин уряд мав відповідати на складні випробування. Серед досягнень уряду Яценюка я б назвав насамперед прийняття більш-менш реалістичного бюджету на цей рік. Далі — підписання угоди про співпрацю з МВФ. Без допомоги МВФ ситуація була б набагато гіршою. Уряд фактично почав побудову Збройних сил з нуля. Дієздатність Міністерства оборони, отриманого у спадок від попередньої влади, дорівнювала нулю. МВС та СБУ також були у складному становищі, адже досі вони виконували зовсім інші завдання, ніж безпека країни та громадян. Тому очікувати відразу ефективної діяльності від цих відомств складно.

Як на мене, уряд адекватно реагував на виклики та активно співпрацював з міжнародною спільнотою. Якби не міжнародна спільнота, уникнути повномасштабного вторгнення в Україну навряд чи вдалося б.

Кілька місяців надто мало для проведення реформ, та все ж уряд мав би запустити певні процеси. Але, на жаль, цього не зробили. По-перше, так і не запустили процес боротьби з корупцією. А це критично важливо не просто для розвитку — для виживання країни. По-друге, не розпочали реформу державної служби, а без створення адекватної інституційної системи, без побудови ефективного міністерського апарату про системні реформи говорити важко. Третій недолік — уряд та НБУ не надто ефективно співпрацювали на валютному ринку. Далекий від того, щоб говорити, що курс можна було утримати на рівні восьми гривень за долар. Але якби уряд спрацював ефективніше, то девальвація була б не такою стрімкою і не такою болісною.

Володимир СІДЕНКО,

науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова

Щодо діяльності уряду, то її можна охарактеризувати так: могло бути й гірше. Те, що команда Яценюка “втримала країну” від ще більших катаклізмів, це її заслуга. З іншого боку, не можна не констатувати — реформи не здійснювались. Тому не дивно, що є певне незадоволення і в суспільстві, і у закордонних партнерів. Значною мірою відсутність реформ пояснюється виборами — спочатку президентськими, потім парламентськими. Відтак йти на непопулярні кроки не хотіли ані команда прем’єра, ані команда президента. Як на мене, новостворений уряд матиме два місяці, аби продемонструвати свою прихильність до кардинальних змін. Це не означає, що результати мають бути вже за два місяці. Просто якщо за цей час буде перехід від слів до діла — нам почнуть довіряти, в Україну почнуть повертатись інвестиції. Бо за відсутності інвестицій проведення масштабних системних реформ не реальне.