Передплата 2024 ВЗ

Без воєнного стану, зате з «воєнними» податками

З кожної тисячі зарплати 15 гривень треба віддати на армію

В Україні набули чинності “воєнні податки”. Тепер пересічні українці платитимуть 1,5% так званого військового збору, а підприємства втратять частину податкових пільг та платитимуть більше за користування надрами. Зміни до податкового кодексу та закону про бюджет мало не коштували Яценюку прем’єрського крісла та пересварили народних депутатів. Що ж такого заховано у “законі розбрату”, що нардепи так не хотіли за нього голосувати?

Основний пункт, проти якого “на камери” протестували депутати, — введення 1,5% військового збору з доходів фізичних осіб. Його з 1 серпня стягуватимуть із зарплат чи інших винагород за працю, виграші від державних та недержавних лотерей тощо. “Бідні пенсіонери”, за долю яких найбільше вболівають обранці, цей збір не платитимуть. Насправді 1,5% — не так вже й багато. Скажімо, якщо зарплата 5000 гривень, то 1,5% — лише 75 гривень. Не така вже й велика сума, зважаючи, що чимало українців жертвують на армію значно більші гроші. Дехто навіть продає своє майно, аби зібрати на каски, бронежилети та тепловізори... Тим більше, збір цей діятиме лише до кінця року. Уряд планує зібрати за рахунок цього збору 2,9 мільярда гривень. Інше питання — яка частина з цієї суми осяде у кишенях чиновників, а яку використають за призначенням?

«Нас цікавить, чому не можна змусити олігархів платити, наприклад, ввести воєнний податок для них. Бо вся Україна зараз збирає гроші для військових. Неправильно вводити 1,5% воєнного податку з доходів фізичних осіб. Було б логічно, щоб гроші платили люди, які мають надприбутки», — заявляв нардеп-свободівець Руслан Марцінків. Найцікавіше, що у першому варіанті урядового закону якраз і пропонувалось добряче потрусити кишені олігархів! Це десь у Франції чи Штатах під час кризи можна водити податок на багатих, бо там багатії — офіційні. У нас же така вервечка підставних фірм та осіб, що офіційно довести, що саме та чи інша особа є реальним власником такого-то активу, важко... Відтак треба шукати інший шлях, як потрусити олігархів. Тобто вводити податки не конкретно на Ахметова, Коломойського, Пінчука (юридично це нереально), а на їхній бізнес. Надприбутки українські олігархи отримують не завдяки високотехнологічним заводам, а просто викачуючи з землі корисні копалини — нафту, газ, залізну руду... Тож уряд запропонував суттєво підвищити плату за користування надрами.

Компаніям, які видобували природний газ не для потреб населення, пропонували тимчасово (до 1 січня 2015 року) збільшити плату за користування надрами до 70%. Та нардепи на це не пристали. Натомість погодились проголосувати за значно “ніжніший” варіант — ті, хто добуває газ зі свердловин, глибших за 5 км, платитимуть не 15%, як раніше, а 28%. Якщо поклади на глибині до 5 км, то ставка податку за користування надрами зросте з досі чинних 28% до 55%. Нафтові магнати також примусово поділяться з державою: до 1 січня 2015 року для нафти та конденсату з глибини до 5 км ставки будуть у розмірі 45%, та 21% — з глибини понад 5 км. Плата за користування надрами для залізної руди справлятиметься у розмірі 8% (досі було 5%) від її вартості, з урахуванням вмісту хімічно чистого металу.

Ще одна спроба розкошелити олігархів — запровадити оподаткування альтернативного палива. Досі таке паливо взагалі не оподатковувалось, і міністр фінансів Олександр Шлапак називав виробництво такого палива схемою ухилення від сплати податків. Адже фактично, аби не платити податок, достатньо додати до бензину біоетанолу... У першому варіанті закону податок на таке паливо хотіли встановити на рівні 139 євро за тонну (як за традиційний нафтопродукт). Однак під тиском олігархів та депутатів скинули 40 євро. У прийнятій редакції податок — 99 євро за тонну. Тобто фактично за тиждень депутати, керовані олігархами, виторгували для своїх хазяїв чималі знижки. А що ж із військовим збором для населення? Він яким був у першому варіанті закону, таким і лишився...

Окрім підвищення “олігархічних” податків, новий закон також обмежує чи скасовує чимало податкових пільг. Зокрема, підприємства, які мають прибуток від операцій з цінними паперами, тепер платитимуть повну ставку податку на прибуток. Платитимуть податок на прибуток нарівні з іншими готелі та підприємства, які виробляють електрику з відновлювальних джерел. Досі вони були звільнені від цього податку.

Пільги зі сплати ПДВ також обмежили. Зокрема, операції з постачання лісоматеріалів, паливної деревини, відходів лісопереробної промисловості тепер обкладатимуть ПДВ. Скасували оподаткування за нульовою ставкою податку послуг з перевезення пасажирів швидкісними потягами Інтерсіті+. Таким чином найближчим часом проїзд у швидкісних потягах подорожчає на 20%.

Уже традиційними донорами бюджету є курці. Як тільки в казні стає сутужно з грошима, піднімають акцизи на алкоголь та цигарки. Цього разу розмір специфічних ставок акцизного податку підвищили на 5%. “Хворих”, які люблять побалувати себе різними цілющими бальзамами, що містять спирт, також чекає неприємний сюрприз. Продукти дієтичного харчування, що містять понад 8,5% етилового спирту, віднесли до алкогольних напоїв і обкладатимуть їх акцизами на рівні горілки — 70,53 грн. за 1 л 100% спирту. На них тепер клеї­тимуть акцизні марки.

За прогнозами, усі ці додаткові податки та нововведення дозволять зібрати до бюджету додатково 10,3 млрд. гривень. Утім, це не означає, що грошей у казні стане більше. Проблема в тому, що через падіння ВВП надходження традиційних податків нижче навіть за прогнози скептиків. За даними доповідної міністра фінансів, за перші півроку до бюджету надійшло на 4,5 мільярда гривень менше, ніж передбачалось. І ВВП продовжуватиме падати, бо в країні війна.

Схожі новини