Гряде «велике обрізання»

Видихніть і затягніть паски до максимуму — уже найближчим часом в Україні уріжуть фінансування практично усіх бюджетних видатків, окрім тих, які стосуються оборони та обслуговування державного боргу. Уряд зареєстрував у Верховній Раді проект змін до бюджету, з якого зрозуміло: ситуація з грошима в країні не просто погана, вона критична. Економіка падає (з січня по червень ВВП впав на 3%), а з нею і надходження до бюджету. Через знецінення гривні обслуговування державного боргу, який у нас чималенький, все важче. У такій ситуації і в мирний час звести кінці з кінцями складно, а Україна фактично у стані війни, яка обходиться недешево. За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, уже на цей час бюджетний розрив — 14,5 млрд. гривень.

Економитимуть на всьому. Насамперед на чиновниках. Видатки на забезпечення діяльності органів центральної влади планують скоротити на 70-90%. Самі чиновники кажуть, аби досягти такої економії, доведеться відправляти людей у відпустки за власний рахунок. Дефіцит Пенсійного фонду пропонують скоротити більш як на два мільярди, при цьому незрозуміло, за рахунок чого. Адже через високу інфляцію доводиться індексувати пенсії... Мільярд гривень зекономлять на державній підтримці вугледобувних підприємств. Стільки ж — на фінансуванні Держфонду регіонального розвитку. Більш ніж на 710 мільйонів уріжуть додаткові дотації місцевим бюджетам. На утриманні прокуратури заощадять 351,3 млн. грн.

На соціальній сфері економитимуть також. Щоправда, урізатимуть не самі соціальні виплати, а витрати на діяльність різних фондів та програм. Скажімо, на забезпеченні діяльності Фонду соціа­льного захисту інвалідів планують зекономити 1,7 млн. грн. Утім, на самих інвалідах це навряд чи позначиться, адже часто особи з інвалідністю не знають, чим займається цей Фонд... На діяльності санстанції зекономлять 50 мільйонів. 49,9 мільйона заощадять на виплаті щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань — “у зв’язку з природним зменшенням контингенту отримувачів допомоги”. На 7,1 мільйона скоротять витрати на підтримку концертно-мистецьких заходів. Не до концертів зараз...

Поповнювати діри у бюджеті планують за рахунок введення нових чи підвищення старих податків. Так, від податку з процентів із депозитів та дивідендів планують отримати 3,3 млрд. грн. А від збільшення плати за користування надрами — аж 9 мільярдів. Ще чотири мільярди очікують від програм допомоги Європейського Союзу. Майже 17 млрд. грн. мають скерувати на заходи із проведення антитерористичної операції, розміщення біженців та відновлення об’єктів соціальної сфери, зруйнованих під час воєнних дій.

У проекті змін до бюджету не обійшлося без цікавих пунктів. Скажімо, з додаткових надходжень 854,7 тисячі гривень скерують «на облаштування та реконструкцію державного кордону». А «на функціонування Центральної державної науково-технічної бібліотеки та Державного металургійного музею України» — 2,5 мільйона... Бібліотека і музей — це, звичайно, важливо. Але в країні війна! Якщо навіть на санаторному лікуванні хворих на туберкульоз та дітей і підлітків з соматичними захворюваннями економлять, то як можна збільшувати фінансування бібліотеці, якщо навіть вона унікальна?

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Верховна Рада мусить приймати зміни до бюджету. Урядовий законопроект можна критикувати, але ситуація така, що альтернативи нема. У нас негативна економічна динаміка. Нема можливості нарощувати доходи бюджету, відтак доводиться скорочувати видатки. Уряд пропонує скорочення фінансування окремих секторів економіки і соціальних програм. Суттєво скорочують витрати на державне управління — очевидно, держслужбовців відправлятимуть у відпустки. Як на мене, доцільно провести приватизацію об’єктів державної власності. І уряд про це оголосив. Проблема в тому, як провести цю приватизацію прозоро і з максимальною вигодою для держави. Ще одна проблема, з якою ми зіткнулись, — ринки РФ, від яких залежні багато українських підприємств, зараз фактично закриті для нас. Зрештою, з них і так треба було виходити. Проблема в тому, що швидко переорієнтуватись на інші ринки в умовах військової агресії важко.