Передплата 2024 ВЗ

«Ощадливість та скупість – різні речі»

Як навчитися відкладати гроші, не позбавляючи себе найнеобхіднішого

Цього року Україна вперше відзначила День ощадності разом зі Всесвітнім днем заощаджень — 31 жовтня. Утім, на Львівщині це «Свято ощадності» триватиме майже місяць. Банкіри та викладачі Львівського інституту банківської справи взялись за пропаганду ощадливості серед школярів та студентів. У рамках проекту відвідають 30 навчальних закладів, де розповідатимуть дітям, як правильно розраховувати свій бюджет, як контролювати витрати та заощаджувати кошти для того, аби в майбутньому здійснити свої мрії.

В Україні розумно користуватись грошима не вміють не лише діти, а й дорослі. Проблема у тому, що кілька поколінь українців виросли у Радянському Союзі, де не було приватної власності, квартиру, путівку в санаторій мали «дати», працював єдиний Ощадний банк. Замість «кредитів» і «депозитів» були «ощадна книжка» і «розстрочка». Зате всі прекрасно знали слово «дефіцит»... Тому нинішню молодь просто нікому було навчити фінансової культури. У тому, наскільки актуальними є уроки фінансової грамотності у школі, уже переконалась директор СШ №3 Світлана Уралова, адже цей навчальний заклад був одним із перших, де як факультатив почали вивчати фінансову грамотність. За словами пані Уралової, заняття виявились такими вдалими, що на них почали приходити навіть батьки. Замість сухої теорії на уроках фінансової грамотності — максимум прикладів з життя, а підручник розбирає ті проблеми, з якими дорослі стикаються щодня…

То що ж таке ощадність? Насамперед це вміння раціонально розпоряджатись своїми ресурсами, причому не лише фінансовими. Наприклад, часом.

«Насамперед треба розуміти, що ощадливість та скупість — різні речі. Коли ти перестаєш витрачати гроші навіть на найнеобхідніше, це уже не ощадливість. Ощадливість — це правильне витрачання коштів, — каже голова правління Асоціації банків Львівщини, регіональний директор Львівської обласної дирекції “Райффайзен Банку Аваль” Сергій Бойко. — Заощаджувати треба, маючи якусь мрію, якусь перспективу, розуміючи, куди ти рухаєшся. У кожного це по-різному. Хтось заощаджує, аби сходити в музей, хтось заощаджує, аби купити машину, квартиру… При цьому заощаджувати треба раціонально. Якщо відкласти певну суму і покласти її під матрац, людина від того лише втрачатиме. Гроші повинні приносити бодай невеликий, але дохід. Як на мене, найбільш?ощадливі люди — це люди пенсійного віку. Вони вміють краще розпоряджатись з грошима, їм завжди вистачає на комунальні послуги і на те, щоб поповнити свій депозит». Сам Сергій Бойко також контролює свої витрати: користується своєю програмою, яка визначає, що на ту чи іншу річ можна витратити не більше, ніж таку-то суму. Каже, не бачить доцільності заправлятися бензином по 12 гривень за літр, якщо можна заправитися по 10 — ефективність дорожчого бензину не прорахована.

Прес-секретар «Кредобанку» Віктор Гальчинський каже, аби розумно витрачати гроші, треба записувати витрати. «Зробіть експеримент — один місяць просто записуйте всі свої витрати. Будете вражені, скільки грошей витрачаєте на непотрібні речі… Можна встановити спеціальну програму на смартфон, яка облікує ваші витрати».

Вчитель фізики Богдан Климович розповідає, що кілька років тому потрапив до лікарні. Страшенно хотілось курити, але не можна. Аби якось себе відволікти, почав рахувати, скільки він зекономить за ті дні, коли не купує сигарет. «Потім порахував, скільки грошей пустив з димом за той 31 рік, коли палив (а викурював я щонайменше пачку на день), і жахнувся. За ці гроші можна було купити «Москвича». Вийшовши з лікарні, не взяв до рук жодної цигарки. Якось порахував сусідові, що він за рік витратив на сигарети майже чотири тисячі гривень. Каже, та то ж можна було б в Туреччину з’їздити», — розповідає вчитель.

Натомість незалежний фінансовий консультант Юрій Мулов радить починати навпаки — спочатку прорахувати не те, скільки і на що ти витрачаєш, а скільки і на що тобі треба. «Радив би скласти фінансовий план свого життя, де буде прописано, що за рік я маю зробити те-то, за два, припустимо, купити машину, за п’ять — квартиру, забезпечити дітям навчання, на пенсії — поїхати в круїз, — каже Юрій Мулов. — Якщо людина не ставить перед собою конкретних цілей, для яких треба заощаджувати, вона ніколи не зможе дотримуватись «ощадного» режиму витрат. А так ти розумієш: кожна зайва покупка — це гроші, які ти забираєш, наприклад, з відпочинку. Крім того, свій заробіток радив би розкладати на кілька кошиків. Перший — обов’язкові витрати (комунальні послуги, продукти, бензин тощо). Другий — непередбачені витрати — сюди відкладати до 10% заробітку. Якщо збираєте на якусь велику покупку — відкладайте на неї окремо. І нарешті — довгострокові заощадження. Їх обов’язково зберігати в банку. По-перше, це дає додатковий дохід. По-друге, так ви захищаєте гроші від самих себе».