«Складається враження, що держава стає банкрутом»

Скандал з казначейськими зобов’язаннями по 500 доларів, які змушують купувати працівників державного “Ощадбанку”, набирає обертів. Наприкінці серпня до “ВЗ” звертались працівники одного з львівських відділень банку. Вони стверджували, що купувати по одному казначейському зобов’язанню (фактично давати в борг уряду) добровільно­примусово змушують усіх — навіть касирів та охоронців, зарплата яких не дотягує до 4000 гривень (саме стільки треба віддати за одне зобов’язання). Тим, хто не має таких грошей, казали брати кредит під 16% річних. Після того, як “ВЗ” написав про це безпрецедентне здирництво, люди кілька днів мали спокій. А потім їм замість одного почали “всучувати” по кілька таких паперів, змушуючи людей, які отримують по 3­5 тисяч гривень зарплати, позичати державі по тисячі­дві доларів! Держава ж ці гроші обіцяє повернути їм впродовж двох років...

В одному з відділень дійшло до того, що людям запропонували оформити на себе по 10­20 зобов’язань. Для цього на них мали оформити кредит (на 41,6 або 83,5 тисячі гривень). За неофіційною домовленістю, державний банк мав погашати тіло кредиту, а працівник — відсотки. Ось що написали обурені читачі у листі до редакції. “Тепер керівництво “Ощадбанку” примушує рядових працівників взяти десять казначейських зобов’язань по 500 доларів, а завідуючих — двадцять. При цьому оформляють кредити під заставу. Це виглядає так: ми віддаємо один сертифікат, той, що в них придбали на 500 доларів, а натомість нам мають дати десять штук по 500 доларів, які залишають у себе. Ми маємо сплачувати відсотки по кредиту, а банк — тіло кредиту. Ми маємо підписати кредит на суму 41 600 гривень, а завідувачі 83 130 гривень. За поширення цієї інформації у нас вже почалось службове розслідування “Ощадбанку”. У вересні 2013 випускають гривневі казначейські зобов’язання. Складається враження, що держава стає банкрутом. Місяць тому ми взяли по одному казначейському зобов’язанню, сьогодні нам кажуть взяти по десять, а ще через місяць невідомо що нас чекає. Ми не можемо повністю довіряти “Ощадбанку”, що він зможе платити основне тіло кредиту і відшкодовувати проценти. Виникає питання, чому «Ощадбанк» не взяв на себе такий кредит, а перекладає на працівників. Ми не підписуємося під цим листом, тому що боїмося звільнення з роботи. Хоча краще звільнитись, ніж взяти кредит на захмарну суму...” ­ йдеться у листі.

Заради справедливості варто сказати, що така ситуація не у кожному відділенні “Ощадбанку”. Як вдалося з’ясувати “ВЗ”, кожне відділення банку мало розповсюдити певну кількість казначейських зобов’язань серії Б. Більші відділення — більшу кількість, менші — меншу. Спочатку розраховували, що населення їх активно скуповуватиме (зобов’язання серії А на загальну суму 100 мільйонів доларів розійшлись наприкінці минулого року менш як за два місяці. А от на серію Б попит, а це чергові 100 мільйонів, виявився мізерним). Та коли впродовж кількох місяців казначейські зобов’язання не вдалось продати, від “ощадбанківців” почали вимагати виконання планів будь­якими способами. “Спочатку нас просили рекламувати ці “казешки” серед родичів. Мій брат купив дві штуки, ще одну я продала чоловікові, який клав гроші на валютний депозит — насправді там непоганий відсоток, але хто знає, чи за два роки держава матиме чим ті гроші повертати. Відповідно, мені вже не довелось нічого брати на себе. Ті, кому не вдалося продати жодного “векселя”, мусили брати самі, — розповідає працівниця одного з львівських відділень. — В одних відділеннях начальство просило людей помогти (якщо не буде плану, не буде тринадцятої­чотирнадцятої зарплати, гірше буде всім). В інших — як у моєї родички — у наказовому порядку сказали взяти кожному по “векселю”, а тим, хто має більш­менш нормальну зарплату, — по кілька. Люди мусили брати кредити, щоб купити ті зобов’язання. Інакше погрожували звільнити по статті”.

Ще один працівник “Ощадбанку” повідомив, що таки змушений був взяти кредит, щоб купити казначейське зобов’язання, аби не мати проблем на роботі. Його “втішили” ­ у листопаді отримає 20 доларів процентів за те, що позичив державі 500 доларів. Через півроку йому заплатять ще 20 доларів. І це при тому, що за кредитом, який він оформив, щоб купити КЗ, йому доводиться платити по кількасот гривень щомісяця. Натомість касирка, яка ще наприкінці серпня заявила “ВЗ”, що їй теж пропонували купити казначейське зобов’язання, але вона навідріз відмовилась, працює й досі. Жодних санкцій від керівництва щодо неї не було, а от колеги, які купили ці зобов’язання, намагаються підставити. “Вийшла на 10 хвилин раніше з роботи, вже побігли докладати, що і плани через мене ледве виконали, і з роботи втікаю. Але хіба я їм винна, що вони напозичали грошей, бо начальство сказало купити по облігації? Завтра скажуть взяти кредит під заставу квартири — то що, хату заставляти? Якби менше лизали зад начальству, а більше відстоювали свої інтереси, нас би мали за людей, а не за бидло”, ­ обурюється жінка.

Тим часом в “Ощадбанку” заперечують, що працівників примушують купувати казначейські зобов’язанння в іноземній валюті. “Насправді банк популяризує цей інструмент і серед своїх працівників, щоб вони могли з успіхом використовувати ці знання при роз’ясненні потенційним клієнтам його переваг, однак, звичайно, рішення про придбання казначейських зобов’язань співробітниками є виключно їх ініціативою, — йдеться у відповіді банку на запит “Високого Замку”. — З огляду на те, що казначейські зобов’язання в іноземній валюті є новим фінансовим інструментом, установи «Ощадбанку» здійснюють відповідну роботу щодо його популяризації серед населення, а також серед свого персоналу, який теж є споживачем банківських послуг. Однак факти примусу співробітників до придбання казначейських зобов’язань ні в минулому, ні в нинішньому році не мали місця. У той самий час ми не заперечуємо, що співробітники банку як приватні особи могли придбати казначейські зобов’язання. Це, своєю чергою, могло бути помилково інтерпретовано деякими ЗМІ як факт примусу співробітників банку. Повідомляємо також, що станом на 16 вересня 2013 року установами АТ «Ощадбанк» Львівської області (уповноваженими щодо розміщення, доставки, інкасації, обслуговування обігу, погашення та знищення казначейських зобов’язань) повністю розміщено казначейські зобов’язання серії Б. І ще раз наголошуємо, що розміщення сертифікатів казначейських зобов’язань здійснювалось і здійснюється серед фізичних осіб на добровільних засадах”.