Пшениці забагато?

Усе-таки аграрний бізнес — один з найскладніших. Неврожайний рік — зле, високий урожай — також недобре... Урожай зерна в Україні майже на третину вищий, ніж торік, але замість того, щоб збільшувати експорт, аграрії стали продавати за кордон менше. З початку 2013/14 маркетингового року експорт пшениці — 131,9 тис. тонн проти 285,7 тис. тонн у минулому сезоні, тобто скоротився на 54%. На 56% скоротилися обсяги експорту кукурудзи, до 266,8 тис. тонн проти 612,7 тис. тонн за аналогічний період минулого маркетингового року.

Причина такого обвалу експорту — падіння цін на світових ринках, адже зернові добре зародили не лише в Україні. В середньому ціни впали на 24,1% порівняно з минулим роком, або на 76,7 долара (коли кажуть про середню ціну на зерно, враховують ціни на кукурудзу, пшеницю і ячмінь). Лише за липень ціни впали більш ніж на 33,5 долара. Через це багато трейдерів стримують продаж зерна на світовий ринок, чекаючи, що разом з закінченням жнив ціни підскочать. Через це склади завалені зерном, тож фермери скоро не матимуть куди складувати урожай. На експортних перевалочних терміналах країни за станом на 25 липня зберігалось 548 тис. тонн — проти 140,4 тис. тонн на термінальних елеваторах на початку місяця. Однак довго утримувати зерно на складах неможливо, тому рано чи пізно українські аграрні компанії змушені будуть продавати зерно. За тією ціною, яку їм пропонують, а не за тією, яку їм хочеться, переконані експерти.

«Ціну в основному диктують покупці. Ресурси для зберігання зерна обмежені. Фінансові ризики змушують виробників в багатьох випадках погоджуватись на пропозиції покупців», — пояснює експерт аграрних ринків Українського клубу агробізнесу Ігор Остапчук.

Обвал цін на зернові загрожує не стільки фермерам (навіть занижена ціна на зерно покриває його собівартість), скільки стабільності гривні. Скорочення обсягів валютної виручки експортерів прямо впливає на курс національної валюти. Впродовж останнього року курс гривні вдавалось утримувати насамперед за рахунок того, що компанії-експортери зобов’язані продавати не менш як 50% валютної виручки. Таким чином вони забезпечують валютний ринок достатньою кількістю доларів та євро, тож міжбанку не доводиться витрачати свої резерви. Раніше основними постачальниками валюти були металургійні та хімічні комбінати, однак за останні кілька років їхня частка у структурі експорту скоротилась. А частка експорту сільгосппродукції, навпаки, зросла і у минулому році майже зрівнялась з часткою чорної металургії (чорні метали — 27,5% експорту за минулий рік, сільгосппродукція — 24,3%). У минулому році 4 мільярди доларів Україна заробила на продажу соняшникової олії, 3,9 мільярда — на кукурудзі, 2,4 мільярда — на пшениці. Цього року впали ціни як на олійні культури, так і на зернові. Тож якщо ціни на продовольчих ринках не стабілізуються, Україні доведеться або нарощувати експорт металургії, що малоймовірно, або розпродувати резерви НБУ, аби втримати курс гривні. Зрештою, можна й не продавати резерви, а дозволити гривні трохи впасти. Експортерам слабша гривня тільки на руку...