На перевірку – з гирями та лінійкою
В Україні планують створити метрологічну інспекцію. Це буде уже 71-й (!) орган, який перевірятиме бізнес
Уряд вирішив боротись з підприємцями, які обважують покупців чи не доливають пального у баки. Проте замість того, щоб змусити краще працювати Держспоживінспекцію (там постійно нарікають на брак фінансування), у Кабміні взялися створювати ще одну інспекцію — метрологічну. Вона перевірятиме усі підприємства та організації, які здійснюють бодай якесь вимірювання — починаючи від магазинів та закінчуючи лабораторіями. Проект закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» розробив Мінекономрозвитку. В уряді сподіваються, що закон, а разом з ним і нова інспекція, почнуть діяти з 2015 року. Навряд чи українські споживачі стануть від цього більш захищеними, а от підприємцям можна лише поспівчувати — армія тих, хто може прийти з перевіркою, зросте.
«Існує європейська практика, за якою захист прав споживачів, стандартизація, сертифікація та метрологія розділені на три різні органи. Якщо ці всі функції об’єднує одне відомство, зростає ймовірність різних корупційних схем, — каже керівник “Союзу захисту підприємництва”, колишній заступник голови Держспоживстандарту Сергій Доротич. — Однак не завжди європейський досвід можна застосовувати в Україні. На даному етапі створювати ще один контролюючий орган недоцільно. У Європі контролери звертаються до підприємства тільки тоді, коли підозрюють якісь порушення. У нас кількість контролюючих органів настільки велика, що кожен з них шукає собі роботу, аби довести свою потрібність. Тому створення ще одного контролюючого органу — лише додаткове навантаження на бізнес, але аж ніяк не захист споживачів. Років з десять тому, коли я ще був підприємцем, деякі контролюючі органи примудрялись перевіряти точність рулетки та лінійки. Якщо ця інспеція запрацює — будуть масові перевірки магазинів, заправок, ресторанів, барів — усіх, хто має ваги, лінійки, штанген-циркулі, колби тощо. Якби на меті мали захист споживачів, то достатньо було б Держспоживінспекції дати додаткові функції — щоб люди, яких обважили, могли поскаржитись, і за їхньою скаргою проводились перевірки. Але ж ні. Треба створювати нову структуру, діяльність якої чимало коштуватиме бюджету”.
Контролюючі органи вже сьогодні настільки дорого обходяться державній скарбниці, що витрати на їхню діяльність не покривають усі разом взяті штрафи, які вони виписують. За даними Національного реєстру контролюючих органів, який започаткувала Федерація роботодавців України, торік сума накладених фінансових санкції на підприємства та організації сягнула 3,35 мільярда гривень. До бюджету надійшла лише третина, оскільки більшість великих штрафів оскаржуються у суді. При цьому витрати на утримання контрольно-наглядових органів перевищили 24 мільярди.
Загалом на сьогодні є 70 установ, які мають право перевіряти бізнес. Доходить до смішного — на один з цегельних заводів у Чернігівській області в один день без попередження з перевіркою приїхали інспектори з п’яти відомств. Директор витяг сірники, каже — тягніть, щоб визначити, кому першому видавати документи. Рекордсменом за кількістю перевірок називають ТзОВ “Нібулон”. Торік діяльність компанії перевірили 533 рази, за перше півріччя цього року — 271 раз. На сайті компанії навіть започаткували спеціальний розділ — “Контрольні перевірки господарської діяльності”, у якому подають статистику перевірок. Особливо вражає кількість документів, які доводиться готувати, — рахунок йде на тонни.
При цьому нерідко контролюючі органи не просто відривають від роботи, а взагалі можуть зупинити роботу підприємства. В Україні аж 44 відомства можуть зупинити чи призупинити діяльність підприємства. І зупиняють. Торік контролери прийняли понад 154 рішення про призупинку діяльності, хоча це — прямі збитки для бізнесу. За оцінками Міжнародної фінансової корпорації, прямі витрати підприємств на перевірки перевищили три мільярди гривень на рік. Адже для невеликої перукарні один день простою — це 700-1000 гривень втрат.
За словами заступника голови ради Федерації роботодавців Олексія Мірошниченка, скорочення кількості контролерів не лише дозволило б бізнесу зменшити втрати — це скоротило б і бюджетні видатки, адже функції багатьох контролюючих органів дублюються, а їх утримання коштує чимало.
