Обережно: висока напруга!

Продати все. Схоже, саме такою є мета української влади. У Міненерговугілля готують до корпоратизації “Укренерго” — компанію, якій належать усі магістральні лінії електропередач. З державної компанії вона має перетворитись у публічне акціонерне товариство. А це перший крок до приватизації стратегічного об’єкта. Доступ до магістральних електромереж, можливо, навіть важливіше для безпеки країни, ніж доступ до газотранспортної системи. Відрізали “ворожий об’єкт” від “світла” — і все, беріть країну голими руками.

Бізнес контролюватимуть через вимикач

“Якщо у розпорядженні обл­енерго — низьковольтні лінії, то “Укренерго” володіє високовольтними мережами, проводить диспетчерську роботу. Тому з приватизацією такого об’єкта виникають питання, — каже старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква. — Якщо “Укренерго” потрапить у власність компанії, яка має свої енергогенерації, то інші учасники можуть мати проблеми з доступом на ринок. Не можу точно сказати, яка структура власності таких підприємств у Європі, там сильні регулятивні органи, які є насправді незалежними. У нас державні регулятивні органи, скажімо, той же НКРЕ, не є незалежними. Вони створюють умови для розвитку певних компаній, а не всього ринку. Тому, поки у нас не буде незалежних регулятивних органів, приватизувати такі стратегічні об’єкти, як “Укренерго”, небезпечно”.

Пояснити, яким чином держава мала б бути зацікавленою у приватизації “Укренерго”, зреш­тою, як і обленерго, складно. Конкуренції на ринку електропостачання як не було, так і не буде. Зате власнику мереж буде легше воювати з конкурентами по бізнесу. Свого часу така війна розгорілася між Суркісом та Григоришиним — почали воювати олігархи за акції футбольного клубу “Динамо”, а дійшло до масок-шоу на двох обленерго. Ледь не зірвали їхньої роботи... У випадку приватизації “Укр­енерго”, не виключено, доступ до високовольтних мереж будуть використовувати для рейдерського захоплення підприємств.

“Доступ до електромагістралей зможуть використовувати з метою впливу на власників підприємств, особ­ливо якщо йдеться про конкурентний бізнес. Для своїх будуть преференції, для інших — дискримінаційні умови. Зрештою, усе це вже і так відбувається в Україні, — каже директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар. — Йде максимальна монополізація ринку. Якщо “Укренерго” таки виставлять на продаж, рішення буде або на користь провідної енергетичної групи в Україні — групи Ахметова, в руках якого опинились основні енергогенерації, або на користь “сімейного” синдикату”.

З кожного штрафу — премія електрику

Уже зараз бізнес скаржиться, що приватизовані обленерго за виготовлення документації та підключення до електромереж нових цехів чи обладнання вимагають непідйомні суми. Тарифи на електрику регулює держава, ось постачальники і вирішили заробляти в інший спосіб. У деяких обласних центрах дійшло до того, що працівники обленерго під виглядом перевірки зривають пломби на лічильниках, а потім на підприємців накладають штрафи за зірвані пломби. У Кривому Розі енергетики довели до банкрутства пекарню, власниця якої відмовилась платити штраф за зірвані пломби — підприємство відрізали від електрики, і до нормальної роботи воно уже не змог­ло повернутись.

За схожі махінації з пломбами цього року Антимонопольний комітет наклав один із найбільших в історії штрафів — 100 тисяч гривень — на “Миколаїв­обленерго”. Компанія, яку контролює російська група VS Energy, пломбувала ручки управління дооблікових автоматичних вимикачів, встановлених на щитках на фасадах приватних будинків в області. А потім вимагали необґрунтовано високу плату за повторне підключення до мережі для відновлення енергопостачання.

Та найбільше не позаздриш тим українцям, які будуються. За новими правилами, що діють з цього року, підключення будинку — повністю за рахунок споживача. Є навіть затверджені тарифи. За стандартне підключення (якщо потужність не перевищує 16 кіловат, а відстань 300 метрів) — базова ставка 950 гривень за один кіловат (з ПДВ — 1140 грн.). Тож щоб отримувати електропостачання потужністю 5 кВт, доведеться викласти 5700 гривень. Хоча такої потужності може виявитись і замало, якщо будинок нафарширують потужною технікою. До кого потрібно тягти провід далі ніж на 300 метрів, взагалі не позаздриш. Тут плату обленерго визначатиме самостійно — і сума може сягнути кількадесяти тисяч гривень! Так, у селі Нижній Андріївці на Полтавщині двадцять років тому людям виділили ділянки під забудову, до яких не було протягнено світло. За цей час збудували 14 будинків, але квартал так і не електрифікували. Тепер, коли офіційно це мають робити за кошти споживачів, люди звернулись до “Полтаваобленерго”. Їм сказали ціну — 537 794 гривні. Тобто 14 людей мають зібрати більш як півмільйона гривень!

Зрештою, навіть заплативши величезні суми за те, аби вас під’єднали до електромереж, не факт, що світло у вас буде постійно. Дроти обриваються, стовпи падають навіть за найменшої негоди. Зрештою, коли ці мережі прокладали, люди не користувались такою кількістю електроприладів, як нині, тому їхніх потужностей бракує. Замість обіцяних 220 у розетках заледве 180 Вт. Утім, власники енергопостачальних ком­паній не говорять про те, що споживачі недоотримують. Лише про те, скільки недоплачують...