Зарплату видаватимуть папірцями?

Ласкаво просимо назад у 90-ті! Пригадуєте векселі, ваучери та купу інших “цінних” паперів, за якими ніхто нічого так і не отримав? Тоді векселі так активно видавали наліво і направо, що навіть Державна статистика не знала точно, скільки цих папірців виписали. Через купу скандалів та зловживань у 90-х заборонили використовувати векселі при бюджетних розрахунках. І от тепер з третьої спроби Верховна Рада таки прийняла законопроект регіонала Валерія Омельченка, за яким бюджетну заборгованість, що виникла на 1 січня цього року, будуть реструктуризувати через фінансові казначейські векселі. Таким чином влада визнала — грошей у бюджеті нема і не буде.

Векселями планують розраховуватись з підприємствами, яким держава немає чим повертати ПДВ. Відповідно до новоспеченого закону, термін обігу казначейських векселів — до п’яти років, а їх дохідність — 5%. Якщо підпримство захоче взяти позику в банку, йому доведеться платити значно більші відсотки. Утім, справа навіть не в тому, що держава пропонує за векселями надто малі відсотки.

“Якщо приходите за зарплатою, а вам замість грошей дають папірець і обіцяють, що через п’ять років замість тисячі вам дадуть мільйон, а вам потрібні гроші вже, — від тої обіцянки легше стане? От і зараз держава хоче розраховуватись з підприємствами, які надали товари, послуги, не реальними грошима, а папірцями, які нічого не варті. Це ж нонсенс, — каже народний депутат, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. — Те, що грошей у бюджеті нема, — відомо давно. На казначейському рахунку порожньо уже півтора року. Зрештою, є цивілізований метод покриття бюджетного дефіциту — випуск облігацій внутрішньої державної позики. ОВДП принаймні можна продати (облігаціями, на відміну від векселів, торгують на фондовій біржі. — Авт.), та й дохідність по них наближена до ринкової”. Екс-міністр фінансів каже, що не береться гадати, як далеко зайде ця влада, роздаючи боргові розписки замість грошей. Не виключено, що з часом їх почнуть видавати не лише підприємствам, а й громадянам, аби частково покрити борги із зарплати. На питання, чи не може виникнути ситуація, що через п’ять років держава відмовититься погашати ці векселі, Віктор Пинзеник відповідає: “Все може бути”.

Заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів також вважає, що казначейські векселі лише підірвуть і без того слабку економіку країни. “За минулий рік розрив між доходами та видатками бюд-жету становив 53 мільярди гривень. Цього року бюджетних коштів вистачає лише на покриття захищених статей — зарплати, соціальні видатки. Але й тут уже є проблеми. Скажімо, вчителі, які уже пішли у відпустку, не змогли отримати вчасно відпускних, — каже Степан Кубів. — Введення векселів не вирішить ситуації, а лише відкине країну на двадцять років назад, адже це неринковий метод. Крім того, казначейський вексель автоматично стає фінансовим, але він не має зворотної дії. Тобто держава, замість того, щоб повернути підприємству ПДВ грошима, видає йому вексель — нічим не підкріплений папірець. Але при цьому це підприємство не може сплатити цим векселем податки. Тобто фактично фірма втрачає оборотні кошти, які їй потрібні для нормальної роботи”.

Звичайно, підприємства, яким конче потрібні будуть живі гроші, намагатимуться продати ці векселі зі суттєвим дисконтом (дисконт — різниця між номінальною ціною і ціною продажу векселя). Аналітик припускає, що буде створено лише один майданчик продажу цих векселів. Тобто все буде створено таким чином, що хтось зможе добряче нагріти кишеню на цих, по суті, фіктивних грошах. Власне так уже було з облігаціями, якими повертали ПДВ підприємцям. Наближені до влади фірми отримували відшкодування грошима, інші — облігаціями. А коли фірма намагалась продати ці облігації, бо потребувала коштів, втрачала часом і 40% від вартості.