Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Навідпочивали на... 20 мільярдів!

Через затяжні вихідні економіка країни зазнає збитків, а середня зарплата за травень буде найнижчою в році

Україна паралізована вже другий тиждень поспіль — усі святкують. Через те, що цього року травневі та Великодні свята збіглись у часі, гуляємо майже півмісяця. Не до веселощів буде, коли люди отримають зарплату за травень. Особливо ті, чиї заробітки залежать від виробітку. Адже частина приватних фірм у період затяжних вихідних виганяє людей у відпустку за власний рахунок. Для економіки такий “простій” — як клінічна смерть для організму: банки не працюють, пошта закрита, будівництво зупинене... Як у тій рекламі: “І нехай увесь світ зачекає”.

“Звичайно, затяжні вихідні позначаються на ВВП країни. У травні та січні традиційно маємо зниження рівня ВВП та середньої заробітної плати”, — каже економічний експерт Ростислав Іщенко. Втрати економіки від такого святкування можна порахувати таким чином. Торік ВВП країни становив 1400 мільярдів гривень. За рік є приблизно 250 робочих днів. Тобто за один робочий день країна продукує 5,6 мільярда гривень ВВП. Отже, за чотири вихідні (1, 2, 6 та 9 травня, 3 та 10 не рахуємо, бо за них мають відпрацювати) економіка втрачає майже 20 мільярдів. Звичайно, усе це умовно, адже є виробництва, які не зупиняються навіть у вихідні (наприклад, електростанції), а кафе та ресторани, навпаки, мають більше відвідувачів.

“Туристичним та культурним центрам такі канікули на руку, адже люди більше подорожують. Якщо ж говорити про виробництва неперервного циклу, то для них затяжні вихідні — це проблема. З іншого боку, за багато років вони вже адаптувались до того, що у січні та травні в Україні на кілька днів усе призупиняється. Вантажні перевезення у святкові дні якщо не зупиняються повністю, то призупиняються. Фури стоять, а це збитки для їхніх власників. Відповідно, це позначається і на виробництвах, які залежать від вантажних перевезень”, — каже Ростислав Іщенко.

За коментарем щодо свят “ВЗ” звернувся в Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Почувши питання, жінка на тому кінці дроту розсміялась: “Дуже актуально — у нас усі співробітники у відпустці до 13 травня”.

Зрештою, багато офіційних свят не лише в Україні. Скажімо, у сусідній Польщі, окрім традиційних Нового року, двох вихідних на Різдво, Великдень, Дня незалежності та Дня Конституції, офіційно святкують чимало релігійних свят: 6 січня — свято Трьох Королів, або Богоявлення, 19 травня 2013 р. — П’ятдесятниця, або День Зіслання Святого Духа, День Тіла Господнього (дата непостійна, залежить від того, коли святкують Великдень), 15 серпня — День Успіння Пресвятої Богородиці, 1 листопада — День всіх святих. У травні у них два свята: 1 — День праці та 3 — День Конституції. Наче немало. Але, на відміну від України, у Польщі, так само, як і в інших країнах ЄС, нема практики переносити вихідний, якщо державне свято припало на суботу чи неділю, як це роблять в Україні.

“Я категорично проти таких перенесень, через які життя в країні зупиняється на тиждень, а то й більше, — каже член парламентського Комітету з питать праці та соц­політики Михайло Хміль. — Це неправильно як з точки зору економіки, так і з психологічної точки зору. Навіть якщо потім за якийсь день відпрацьовують — продуктивність значно нижча, ніж коли людина працює у звичному режимі. Після затяжних вихідних люди надто розслаблені, їх тяжко мотивувати до роботи, а це позначається на якості праці. Я готовий лобіювати внесення змін до законодавства, аби припинити практику перенесення вихідних”.

Економіка економікою, але затяжні вихідні завдають чимало шкоди і пересічним українцям. Скажімо, на Великдень не працювали багато крамниць, то ж було проблематично навіть купити хліба. Вихідні були і в медиків — залишались лише чергові. Та найважче довелось важкохворим, які повинні робити певні процедури курсами. Якщо курс перервати — доведеться починати усе спочатку. Як розповів “ВЗ” один із лікарів онкодиспансеру, на вихідні були зачинені кабінети променевої терапії (так звані “пушки”). Розуміючи, що багато з їхніх пацієнтів не можуть чекати кілька днів, адже хвороба не має червоних днів у календарі, деякі медики все ж виходили на роботу по добрій волі. Медсестра з іншої лікарні, у якої чергування припало на самісінький Великдень, зіткнулась з іншою проблемою — ані на роботу, ані з роботи годі було дістатись (зміна триває з восьмої до восьмої), тож при святі довелось по годині “кукати” на зупинці.

Схожі новини