Дожити до зарплати

Після свят сім’ям освітян та медиків довелось попостити. Аванси, які бюджетники отримують в середині місяця, вчасно виплатили далеко не усім. У деяких школах та лікарнях на гроші довелось чекати по десять днів. Тобто якщо наприкінці минулого року бюджетним установам затримували кошти на обладнання, розрахунки за тепло та електроенергію, то тепер проблеми виникли і з захищеними статтями бюджету. Кажуть, все через свята — підприємства були на канікулах, податків платили мало, тому у бюджеті на всіх грошей не вистачило.

«Зарплату нам виплатили ще перед Новим роком. Аванс мав бути 16 січня, а заплатили лише 24 числа. Тобто ті 700 гривень зарплати, які я отримала в кінці грудня, треба було розтягнути майже на чотири тижні. Це реально? Мамі пенсію також затримали, але тільки на два дні», — каже лаборант однієї з львівських лікарень пані Ольга. Така затримка авансу — це порушення законодавства про строки виплати заробітної плати. За законом, зарплату повинні виплачувати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів. Якби в Україні хоча б хтось знав свої права та вірив у справедливе судочинство, суди б уже були завалені позовами про затримку заробітної плати.

Не краща ситуація і з соціальними виплатами. Як розповіла кореспонденту “ВЗ” мама дворічного Данилка, “дитячі гроші” затримали на тиждень. “Я вже й не вірила, що їх виплатять до кінця місяця. Так виглядає, що грошей в країні нема взагалі. В магазині бачила, як плакала жіночка, якій затримали пенсію з інвалідності. Добре, коли в сім’ї є хтось, хто працює не на державній роботі. А якщо людина живе сама? Як їй перебитись той тиждень без грошей? З мінімальної пенсії на чорний день не навідкладаєш”, — обурюється жінка.

“Затримки авансів (фактично, це та ж зарплата) у січні трапляються щороку. Щодо шкіл Львівщини, то затримки незначні — два-три дні. У кількох дошкільних навчальних закладах люди чекали на аванс тиждень. У медзакладах ситуація гірша — там аванси затримали на тиждень-десять днів, — каже голова Конфедерації вільних профспілок Львівщини Андрій Соколов. — Наприкінці минулого року на Львівщині на зарплати у бюджеті не вистачало понад 20 мільйонів гривень. Але якось викрутились і виплатили. Чому при розрахунках бюджету закладають менші суми, ніж треба? І за рахунок чого потім латають діри? Не знаю. Це питання до влади”.

Утім, профспілкові лідери більше стурбовані не кількаденною затримкою авансів (хоча для працівників з зарплатою 1200-1500 гривень і це трагедія), а тим, що далі може бути ще гірше. “На четвертий квартал кошти на зарплати освітянам у бюджеті не передбачені. Їх нема. Ведемо переговори з владою, аби вирішити цю проблему ще до жовтня”, — каже голова міської профспілки Нової Каховки Тамара Захарченко. Про те, що грошей на зарплати бюджетників до кінця року не вистачить, заявив і перший заступник голови Верховної Ради, колишній голова Державної митної служби Ігор Калєтнік. «На останній квартал «забули» закласти кошти на зарплату бюджетникам. Це питання вимагає першочергового перегляду», — зазначив Калєтнік. За його словами, розраховувати на поліпшення соцстандартів життя українців не доводиться, тому що закладеного росту валового внутрішнього продукту на рівні 3,4% швидше за все не буде. Власне, саме через те, що у бюджет закладають надто оптимістичні прогнози зростання економіки та намагаються применшити реальний дефіцит, і виникають проблеми з фінансуванням соціальних видатків. “Якщо закладають більший прогноз зростання ВВП, ніж є насправді, не виконується дохідна частина бюджету. Через це впродовж року доводиться збільшувати дефіцит. Тобто залазити у все нові і нові борги”, — каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

На нереальні цифри у бюджетах на одній з прес-конференцій скаржився і голова ДПС у Львівській області Віталій Пекарчук. За його словами, місцеві органи влади формують плани надходжень до бюджету виходячи з того, скільки їм треба, а не скільки реально можна зібрати.