Бузиновий квас з присмаком шампанського…

Ні для кого не дивина квас хлібний, березовий, які у спеку слугують прекрасними тоніками, квас буряковий — для приготування борщу. А оце дізнався ще й про квас бузиновий, який теж споживають як прохолоджувальний напій. Готують його не з ягід цієї рослини-чагарнику, а з його цвіту із гострим, млосно-терпким запахом. У першій декаді червня суцвіття бузини повсюдно салютують білими феєрверками…

— Рецепт приготування бузинового квасу люди знають з давніх-давен, — роз­повідає кореспонденту «Високого Зам­ку» колишній офіцер правоохоронних органів, а нині успішний дачник Іван Ко­валь з Бережан на Тернопільщині (на фото). — Декілька років тому його розпо­вів мені знайомий. Дай, думаю, спробую. І дуже задоволений. Бузиновий квас п’ють всі наші домашні, пригощаємо ним гостей. Якось засмакувала бузиновий квас і моя теща. Щоправда, коли сказа­ли, з чого саме виготовлено цей напій, — відсунула склянку з ним набік. Бо десь почула, що з бузиною працюють чародії. Але то все вигадки…

Напої ці корисні, бо виготовлені з лі­карської рослини: збирають її і цвіт, і яго­ди. Бузиновий квас має присмак шам­панського. Торік наготував собі його 60 літрів, потім ще 30 — а виявилося, що за­мало. Сусід виготовив цього квасу десь 100 літрів — теж забракувало. Казав, цьо­го літа зробить його ще стільки ж. Спожи­ваємо бузиновий квас, коли тільки душа забажає. Випив його — і спрага не му­чить. З минулорічних запасів у мене за­лишилося ще дві пляшки…

— Зі свіжої бузини мій чоловік уже за­квасив дві 40-літрові ємності цього пит­ва, — додає дружина господаря, стома­толог Галина Коваль.

За словами Івана Зіновійовича, готу­вати бузиновий квас просто. Рвуть суц­віття (бажано — в екологічно чистій міс­цевості, подалі від доріг), видаляють з них зелені тичинки, на яких тримаєть­ся цвіт. Треба встигнути, щоб цей цвіт не перезрів, збирати слід обережно, не трясти — щоб на ньому зберігся пилок, який виконує роль дріжджів. На 10 літрів звичайної, теплої, але не перевареної води, в якій міг би розчинитися цукор, дають 10−12 таких суцвіть. Всипають 800 грамів цукру і 20 грамів лимонної кислоти (вона дає кращий ефект, ніж сам лимон). Приготовлений розчин ви­тримують три-чотири дні в емальовано­му посуді, у нержавійці або в ємкості із харчової пластмаси. А потім проціджу­ють у 1,5−2 літрові пляшки, закоркову­ють і кладуть лежачи у підвал — щоб не рознесло тару. Через кілька тижнів при­готовлена розчина забродить, набере газу — і буде готовою для споживання. Отримаємо натуральний квас: смачний, поживний, прохолодний. Має зелено-жовтий колір. Відкривати цей напій тре­ба обережно — бо може вистрелити гей­зером, як шампанське.