Гран-прі Каннського фестивалю росіянину: до чого тут Жан-Поль Сартр?
У далекому 1964 році Нобелівський комітет присудив премію з літератури Сартру. Щоправда, той відмовився - через свої уявлення про роль літератора в світі. Але, будучи прорадянським мислителем, почав дуже активно "топити" за Шолохова, якому наступного року і дали премію. Одна з причин, чому Шолохов став нобелівським лауреатом полягала в конформізмі
Шведська академія прагнула показати, що не є антирадянською й готова нагородити великого радянського автора.
Іншими словами, проєктуючи все це на 2026 рік, маємо таку собі репліку 1965 року: жюрі в Каннах показує, що вони не проти росіян і великої російської культури. Добре, що фільм хоч частково антипутінський, як я це розумію з опису самого фільму.
Найогидніше, що все це відбувалося в момент наймасовішого обстрілу України за час війни. А сам Звягінцев побоявся сказати прямо: путін х-ло. Він лише видавив з себе: «Мільйони людей по обидва боки лінії зіткнення мріють лише про одне: щоб нарешті припинилися численні вбивства людей. І єдина людина, яка може зупинити цю м’ясорубку — Ви, пане президенте російської федерації. Закінчіть уже цю бійню. Весь світ чекає на це».
Чому так? В усіх росіян без винятку є дикий комплекс щодо путіна. Вони його вважають найрозумнішим і найхитрішим. І вони його підсвідомо дико бояться. Звідси і тон виступу режисера. Але маю зазначити: в 2026 ця ситуація починає мінятися. путін стає проблемою для всіх росіян і вони починають це усвідомлювати. Щоправда, процес триває дуже повільно. Але він уже незворотній.