Чи етично запитувати: «Як ваше здоров‘я?»

Така цікавість, проявлена про людське око, здоров‘я точно не додасть, а от погіршити його, з‘їсти нерви може запросто. Ще, чого доброго, достроково зведе у могилу...

Недавно побачився з давнім знайомим Володимиром із Волині. Розповів, як йому стало зле після того, як провідала у лікарні сусідка, що живе через чотири хати. Людина вона начебто грамотна, за плечима у неї два інститути, зокрема - педагогічний, входить до церковного комітету,  а от елементарного такту не має. 

Світлана, яка вже 10-й рік на пенсії, того дня їздила на базар. Там їй хтось сказав, що мого знайомого Володимира  забрала «швидка». Після почутого сусідка кинула всі свої справи, взяла, як заведено у таких випадках, кілька апельсинів/бананів і почимчикувала до шпиталю. Хто-хто, а вона має першою знати, що з ким, коли і через що сталося - буде про що вдома подружкам розповісти…

Володимир лежав у палаті, одягнутий в якийсь кардіологічний жилет - апаратура мала протягом доби допомогти визначити діагноз. Втішився, коли побачив, що його прийшла провідати односельчанка. На її розпитування розповів, як йому зараз трохи не по собі, як  допікають серцеві болі серед дня і ночі.

Світлана спохопилася і склавши у жалібній позі руки, промовила хворому… Ні, вона не сказала, що знає доброго лікаря, що вдома має помічні трави чи передасть гроші на дороге лікування.

— Я бачу, до тебе треба привести священника, - почулося від тієї жінки. -  Не переживай! Я попрошу, він тебе висповідає…

Після тих слів Володимира наче кинуло у вогонь, відчув, як піднімається тиск. Вмирати він ще не збирався, лікарка сказала, що через день-два стан його стабілізує. А тут, на тобі - «добрі люди» сприймають його вже як покійника. Дивись, могли покликати ще й нотаріуса, щоб встиг  оформити заповіт…Володимир прогнав ту безпардонну Світлану. А донькам наказав,  щоб нікого чужого до нього більше не пропускали.

Цього чоловіка можна було зрозуміти. А от як пояснити поведінку горе-співчувальниці, яка вдовольняла свій базарний інтерес, а зовсім не переймалася тим, як людині допомогти?Вважаю, що питання «Як ваше здоров‘я?» можуть задавати людині тільки її найближчі, фахівці або справжні друзі. Тобто той, хто реально може і готовий допомогти, якщо зі здоров‘ям не все гаразд.

В інших випадках ця фраза звучить «для годиться», як банальність, як каторга. Згадка про «нездоров‘я» вкотре дратуватиме хворого, змусить його переживати, породжуватиме чорні думки. Тому краще промовчати. А поживу для балачок можна знайти на базарі. Не біля хворого.