BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Макрон показав, як має поводитися чоловік

"Я не збираюся на це відповідати, воно не заслуговує на відповідь", – сказав Макрон у відповідь на жарти Трампа про його сімейні стосунки з дружиною. Як на мене, Макрон ідеально продемонстрував як має вести себе чоловік, політик і керівник держави у відповідь на хамство Трампа

 Коли останній дозволив собі жарт про дружину Еммануель Макрон, то у відповідь почув не емоційний вибух, стендап чи квартальний жарт. На такому рівні це не припустимо.

Не було різкої емоційної підліткової реакції. Натомість була реакція чоловіка, який поважає себе і свою кохану.

Реакція справжнього чоловіка, який спокійно і жорстко пояснив, що такі речі і хамство не заслуговують на будь-який коментар. Бо реагувати інакше це опускатися на рівень фігляра.

Звісно, це не виглядає ефектно з точки зору миттєвої публічної реакції. 

Але саме така поведінка і формує відчуття сили, тому що людина свідомо не заходить у нав’язаний формат розмови, де головна мета не зміст, а привернення уваги через особисті теми.

У таких ситуаціях завжди є спокуса відповісти жорстко або дотепно, щоб виграти момент у медіапросторі, але така відповідь означає прийняття чужих правил гри, де рівень дискусії знижується до рівня жартів і особистих випадів, а сенс розмови просто зникає.

Макрон обрав інший підхід, який значно складніший, тому що він вимагає самоконтролю і чіткого розуміння, що не кожна атака потребує реакції, а іноді саме відсутність відповіді і є найсильнішою відповіддю з усіх можливих.

Цей приклад гарно продемонстрував, що не завжди потрібно намагатися виграти ситуацію через швидку дотепну репліку.

Адже політика це не конкурс капітанів, сцена для стендапу і не змагання у тому, хто краще пожартує у відповідь.

Інколи гідність проявляється саме у відмові грати в цей формат, коли ти не опускаєшся до рівня жарту і не перетворюєш серйозну позицію на елемент шоу, навіть якщо це виглядає менш ефектно у короткій перспективі.

Це показує не слабкість, а здатність тримати рамку і не дозволяти іншим визначати порядок денний розмови, особливо коли цей порядок денний штучно зміщується у бік особистого і несуттєвого.

Якщо говорити прямо, то це нормальна чоловіча поведінка, яка базується не на демонстрації сили через слова, а на здатності не піддаватися на провокації і зберігати контроль над собою та контекстом.

Це гарний урок для всіх справжніх чоловіків і політиків.

Принаймні — тим, хто хоче ними стати.

Джерело