Не прогноз - роздуми: не буде припинення бойових дій
Тим більше не буде кінця війни, і зовсім відредагується поняття "перемога". Будуть різної інтенсивності, але постійні бойові зіткнення. І щоденні тривоги з так само щоденними обстрілами умовно тилових міст. Так, у це можна грати вдвох, і з нашого боку до них теж літатиме щодня протягом невідомо, наскільки тривалого часу. Але чомусь у нас загиблі, на жаль, щодоби. З їхнього боку про зменшення так званого населення не фіксується або про це мовчать
Грошей на оборону - а інакше ні, тільки оборона! - в нас завдяки діяльності Зеленського менше й менше. За поребриком грошей менше не стає. Тому вони не припинять, але в нас - от погане слово! - буде адаптація до життя під час тривог.
Додалася неможливість кудись поїхати навіть у межах України. Бо залізниця тепер зупиня поїзди і викида пасажирів у чисте поле хоч удень, хоч уночі, коли тривога. Хоч би генделики який бізнесмен додумався ставити в полях уздовж колій чи пересувні робить... Автомобіль не врятує. Я не воджу, а ті, хто водить, знають про ціни на пальне. Перманентна війна звузить вікна можливостей, і молоді чоловіки матимуть ще менше можливостей для планування майбутнього: виїзд із України, рекрутинг, мобілізація, підпілля, бронь.
Армія без чіткого терміну служби - хіба свідомий вибір стати військовим назавжди. Бо десять, двадцять, тридцять років без перспективи демобілізації — чи бодай тимчасового повернення до умовно цивільного життя — дорівнює вибору без вибору лишатися в армії до 60 років або до...
Це не песимізм. росія не розвалиться, вона живе тільки тоді, коли воює, їх 138 мільйонів, але там уже нарожалі. Вони втягнуть у перманентну війну країни Європи, і ніяке НАТО не зупинить. Чому? Бо не дарма русские влаштували жахіття в Бучі: всі люди доброї волі повинні побачити злу волю і злякатися. Це нормально - боятися бути трупом посеред вулиці. До всього, в воюючій Україні прогнозовано відкат емоційної українізації. Дедалі гучніше заявляють про свої права пушкіністи. Хороших русских цілком легально обговорюють як альтернативу поганим. Ну, досить. У мене нема пропозицій кращого вибору і виходу для нас. Тобто, є. Але я і мої однодумці не при владі і не будуть. Бо Зеленський таки проживе довше за путіна з Трампом. Не кажучи вже про Єрмака, архітектора легалізації правового беззаконня в пораненій Україні. Хіба є один вихід: читати книжки, якщо це не джойс, дивитися і створювати не комедії, а нормальні кіно й серіали, загалом більше вкладати і вкладатися в культуру й освіту.