Хвилина мовчання - не для "галочки", а для пам'яті

Звичайні «тіпи»в замурзаних комбінезонах.

Познімали кепки і хвилину стояли, дивлячись хто в небо, а хто в землю.

Опісля взяли свої паперові стаканчики з кавою, цигарки та зникли в дебрях того свого СТО.

Майже нікому не видно, чи вшановують ті хлопаки хвилину пам'яті.

Вони легко могли б не вилазити зі своїх ями чи підйомників, бо ніхто і так не бачить.

І ніхто б їм нічого не міг сказати чи притикнути.

Але тут, напевне, більше не для галочки.

Тут більше про пам'ять.

Дякую всім тим, хто ту 1 хвилину з тих 1280 щоденних хвилин присвячує подяці та пам'яті.

Джерело