Венс був у Мюнхені "злим поліціянтом", а Рубіо - "добрий"... Але чи щось справді змінилося?

Звісно, про нашу війну, яка ось уже чотири роки триває у Європі, у Мюнхені цього року не забули. Водночас найбільше європейських лідерів держав-членів НАТО турбує у Мюнхені інше: чи не змінилася за останній рік радикальна позиція адміністрації Дональда Трампа щодо "розлучення" з Європою? 

Чи Старому світу справді варто розраховувати у безпекових питаннях тільки на себе? Чи, можливо, Вашингтон, попри свою антиєвропейську риторику, все-таки й надалі триматиме над Європою свою захисну "парасольку"? І тоді можна буде уникнути коштовного переозброєння, яке, оскільки б'є по кишенях платників податків, може завадити перемозі на наступних виборах...

Чому відповіді на ці запитання європейські лідери Альянсу очікували саме у Мюнхені? Тому що, нагадаю, саме там, на безпековій конференції 2025 року, віцепрезидент США Джей Ді Венс ошелешив європейських союзників США різкою критикою європейської демократії. Мовляв, Європа відмовилася від власних цінностей, "які поділяє зі США", адже вдається до цензури, ігнорує волю виборців і переслідує християн… (Венс, зокрема, розкритикував скасування результатів першого туру президентських виборів у Румунії. Конституційний суд ухвалив там це рішення, бо мав докази російського втручання у виборчу кампанію — на користь ультраправого, антиєвропейського й антиукраїнського кандидата Джорджеску). 

Оскільки теперішня європейська демократія Вашингтону не до вподоби, то боронити її, дав зрозуміти торік у Мюнхені Венс, Штати більше не бажають. За словами Венса, не можна дискутувати про оборонні бюджети, "якщо не знаємо, що маємо захищати"...  

Джей Ді Венс був "злим поліціянтом" Дональда Трампа, а цього року США відправили до Мюнхена "доброго" - Марко Рубіо. Саме глава Державного департаменту, вважають у Європі, є зараз найбільш адекватним високопоставленим американським урядовцем. Мовляв, консерватор Рубіо набагато ближчий до класичних республіканців рейґанівського "розливу", ніж до трампістів, тож із ним можна мати справу.  

Чи виправдав Рубіо надії європейських союзників США? 

Песиміст, як відомо, бачить склянку наполовину порожньою, а оптиміст - наполовину повною. Тут приблизно те саме... У своїй промові Рубіо не відмовився від критики європейських союзників США, але, на відміну від Венса, зробив це у політкоректній, не образливій для Старого світу формі. 

"Союзники не повинні бути паралізовані страхом перед змінами клімату, технологіями й війнами, - заявив, зокрема, Марко Рубіо. - Ми обмежили себе енергетичною політикою через кліматичний культ, тоді як наші конкуренти використовували газ, нафту й вугілля не лише для своєї економіки, а й для тиску на нас. Ми відчинили свої двері безпрецедентній хвилі міґрації, що загрожує нашому суспільству, культурі й майбутньому. США і Європа зробили ці помилки разом. Але США мають намір виправити ці помилки й хотіли би робити це разом із Європою. Хочемо, аби Європа була сильною. Віримо, що Європа повинна вижити. Ось чому ми, американці, іноді можемо здаватися трохи прямолінійними й наполегливими у своїх порадах. Причина, друзі мої, у тому, що це нам не байдуже".

Торішня мюнхенська промова Венса спричинила в Європі шок. Чи заспокоїла Європу цьогорічна промова Рубіо? Принаймні, усе не так однозначно, як торік. 

Звичайно, європейські ліберали й "зелені" поради Рубіо щодо імміґрації і кліматичної політики відкинуть, а от європейські консерватори настільки ж категоричними не будуть.

Зрештою, німецький уряд, який очолює християнський демократ Фрідріх Мерц, робить певні кроки, аби обмежити неконтрольовану імміґрацію, а сам канцлер назвав повну відмову Німеччини від атомної енергетики "серйозною стратегічною помилкою". Мерц міг, у принципі, назвати це "ідіотизмом" або "економічним самогубством" - і не помилився б... 

Але як щодо безпекової "парасольки" США над Європою? 

Із одного боку, Рубіо відмовився від агресивної антиєвропейської риторики Венса й навіть завірив європейських союзників, що "завершення трансатлантичної ери" не є "метою і бажанням" США, - тому що "хоча дім американців розташований у Західній півкулі, ми завжди будемо дітьми Європи". Але, з іншого боку, про росію, яка вже чотири роки веде повномасштабну агресивну війну в Європі, держсекретар США у своїй мюнхенській промові практично не згадав... 

Висновок, який мали би зробити адекватні європейські лідери? 

Попри запевнення Рубіо про бажання зберегти "трансатлантичну еру", думка, яку рік тому, після промови Венса в Мюнхені, висловив оглядач німецького видання Der Spiegel, залишається актуальною: "Європейці повинні нарешті прийняти правду, яка була помітною уже роками, а тепер ударила по них із повною силою: США перестали відчувати відповідальність за безпеку Європи". 

Як не парадоксально, ця правда може бути для України корисною. Адже, усвідомивши її, наші європейські партнери нарешті остаточно перестануть сподіватися на Вашингтон і, як і запланували, витрачатимуть на свою оборону великі гроші. А значить, і на закупівлю в США озброєння для української армії, і на свою власну оборонну промисловість, яка, сподіваймося, також допоможе посилити ЗСУ.