Такої нецензурної оцінки діяльності Національного банку України я не чув давно
Щойно мене набрав старий знайомий - абсолютно далека від політики людина. Такої нецензурної оцінки діяльності Національного банку України, зокрема, і влади загалом я не чув давно. Історія проста, як двері
Йому треба було оплатити в банку рахунок, який попросила родичка. Дала йому готівку - в районі 10 тисяч гривень. Спочатку з нього здерли документи, з роздруківкою даних з ID-карти і попросили завірити. Там була вся інформація про особу, зокрема — сімейний стан. Приятель спитав, чи варто йому йти здавати аналізи? Він думав, що пожартував. Касирка в банку відсторонено повідомила йому, що це вимога Нацбанку щодо кожного платежу понад 5000 гривень і зависла ще хвилин на 15.
Ззаду, каже приятель, почала матюкатись черга. Касирка так само відсторонено повідомила, що треба почекати, бо платіж перевіряє фінмоніторинг, і що матюкайтеся на Нацбанк, який встановив ці правила. Приятель згадав, що єдиний, кого він знає з політичних кіл - це я, і набрав мене з питанням: якого милого дружбани президента спокійно ганяють мільйони туди-сюди і пачки доларів провозять з Америки (читав про банкноти Міндича з маркуванням Федеральної резервної системи США), а 10 тисяч гривень - це проблема?
Він, звісно, спростив усе, але народ всі ці історії з обмеженнями для людей і вседозволеністю для влади сприймає саме так. Але керівництву Нацбанку байдуже - вони слухають команди оточення Зеленського, а не здоровий глузд. І кому в результаті від того гірше?