Влада путіна закінчується
Вже усім стало зрозумілим, що ніяких мирних переговорів не буде, і ніякий мирний план не буде підписаний. Це все, що відбувається - гра, оскільки путін не проводить будь-яких перемовин про припинення війни, а він лише проштовхує свої плани капітуляції України
Ніяких інших планів кремль не обговорює і ніколи не буле обговорювати. Йому потрібний лише документ, підписаний Україною, в якому буде зафіксована капітуляція. Без цього документу путін ніколи добровільно не закінчить цю війну, оскільки йому треба показати російському населенню, що у них тепер буде нове свято перемоги, а його датою має стати день, коли президент України, підпише акт капітуляції в присутності президента США. Ніяких інших варіантів не розглядає і не може розглядати. А нам теж не потрібний ще один меморандум, або як би він не називався, якщо в ньому не будуть чіткі гарантії нашої безпеки, і цей документ буде ратифіковано, як Сенатом США, так і Верховною Радою України - і тільки після цього він набуде чинності і буде переданий в ООН як міждержавний договір, ухвалений у відповідності до норм міжнародного права.
Нам надзвичайно важко, путін не рахується з будь-якими втратами, продовжує свою агресію, але при цьому не може збагнути, що він ніколи не добʼється в Україні того, заради чого розпочав цю війну. Нам важко, але ми тримаємося, завдяки мужності українського воїна. Але, продовжуючи стримувати путінську орду, ЗСУ правильно діють, все більше і більше переносячи війну в глибину російської території. Особливо важливо, щоб війна прийшла, перш за все, у москву.
Це стратегія перемоги. Удари високоточними далекобійними засобами ураження і безпілотними системами знищують так звану російську стабільність, шаленими темпами відбувається деградація системи управління державою, економіка стрімко занепадає, підривається віра російського населення у спроможність путіна вести війну.
ЗСУ успішно знищують міф великої держави, яку придумав путін. Не зважаючи на тотальну цензуру і відсутність елементарних прав і свобод населення, високоточні удари українських балістичних ракет і дронів розбудять росію. Згадаймо, як минулого року на російському військовому космодромі Плесецьк трапилася серйозна аварія. Експерти вважають, що, швидше за все, це було невдале випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 «Сармат», яка, схоже, вибухнула у пусковій шахті. Про це свідчили супутникові знімки, на яких було видно вирву на місці одного з пускових майданчиків космодрому. На них видно, що частина стартового комплексу дуже пошкоджена. Крім того, сервіс NASA FIRMS, повідомив, що на цьому майданчику було помічено сильне загоряння. Таке сильне, що його було видно з космосу.
Або як зовсім недавно, під час запуску ракети з космодрому Байконур було пошкоджено пусковий майданчик номер 31, з якого стартував Космічний корабель Союз» з трьома космонавтами на борту. Космічний корабель успішно стартував, але 144-тонна конструкція впала з великої висоти і ця аварія надовго позбавить росію можливості відправляти людей у космос. До речі, ця конструкція була свого часу виготовлена на одному з заводів у Краматорську. Для її відновлення і продовження космічних стартів ймовірно потрібно буде декілька років.
Для тих, хто цим цікавиться, можна нагадати, що зі зруйнованованого стартового майданчика на Байконурі, у свій час був здійснений запуск у космос українця Павла Поповича. Тепер колись могутня космічна держава, правонаступником якої путін вважає росію, втратила можливість взагалі на запуск космічних кораблів з людиною на борту як мінімум на декілька років. Це означає, що росія втратила право називатися виликою космічною державою. Або давайте візьмемо авіаційну промисловість росії, яка повністю паралізована, виробництво не тільки нових моделей, а взагалі літаків, припинено.
З кожним днем наростає кризова ситуація у внутрішніх і міжнародних авіаперевезеннях. В росії залишається все менше і менше літаків американського і європейського виробництва, які здатні безаварійно здійснити внутрішні і міжнародні рейси. Потужні західні санкції паралізували безпечну експлуатацію літаків Боїнг чи Ербас , які не отримують необхідні регламентні роботи, а тому не можуть продовжувати експлуатацію, єдине що ще тримає авіаційні перевезення, особливо внутрішні, це канібалізм, коли розбираються деякі західні борти на запчастини і таким чином продовжується льотний ресурс інших літаків.
Але так довго не може продовжуватися. Таким чином, цивільна авіація страждає від санкцій, з ризиком втрати до 550 літаків та вертольотів до 2030 року через брак запчастин. Зважаючи на величезні території, авіаційне сполучення відіграє в росії не тільки соціальну функцію, але і істотно впливає на безпеку. російське населення все частіше і частіше не може здійснити безпечний авіапереліт, а інших засобів, крім авіаційного, для певних територій, до цих пір не створено. Майже щоденно тисячі пасажирів заповнюють російські аеропорти, а вилети або з технічних причин скасовуються, або українські повітряні засоби блокують авіаційне сполучення. Населення глибоко розчароване, їх звичне життя почало змінюватися надзвичайно швидкими темпами, і з кожним днем стає все гірше і гірше. Населення вже починає усвідомлювати до чого довела їх життя розпочата війна. Це тільки деякі приклади, які вказують на повну деградацію російського життя і влади, які можна продовжувати безкінечно.
На цьому фоні путін продовжує обдурювати своє населення незрівнянними успіхами економіки, російської науки і техніки у виробництві найсучасніших зразків озброєння. Але, насправді, це не нові суперсучасні розробки, а старі моделі, які змінюють деякі елементи дизайну і видають як новітню техніку. Проблема полягає у тому , що путіну немає що показати ні населенню росії, ні світу. Росія це відстала країна, яка не здатна виробляти новітні зразки техніки, через відсутність кваліфікованих кадрів, які були б здатними перевершити науково-технічні досягнення західних країн.
Замість створення новітніх високотехнологічних зразків техніки і озброєння, путінська промисловість фактично модернізує застарілі зразки і технології які їм залишились після розпаду СРСР. Російське населення це вже почало усвідомлювати. Друга армія світу за майже чотири роки не змогла захопити повністю ні однієї української області, при цьому втратила більше 1100000 своїх окупантів. Рано чи пізно, населення росії запитає: «А що це за «спеціальна військова операція», яка вже скоро буде продовжуватися більше ніж вітчизняна війна, і чому ця «СВО» все більше і більше переноситься на територію росії.
Як би путін не дурив своє населення, але воно усвідомлює, що путінська армія не здатна перемогти українську армію і не здатна захистити навіть повітряний простір росії від ударів українських ракет і дронів. Тому дуже важливо, щоб це відчували не жителі європейської частини, а безпосередньо жителі москви і санкт-петербурга. Особливо хворобливо російське населення сприймає надзвичайно успішні удари українських далекобійних засобів у глибокому тилу, інколи за тисячі кілометрів. Кожну ніч в різних російських регіонах палають чергові нафтопереробні і військові заводи, паливні бази, склади і важлива військова інфраструктура.
російське населення починає розуміти, що Україна має потужні збройні сили, які успішно протистоять путінським агресорам, і надзвичайно успішно наносить удари по російській території, фактично охоплюючи усю європейську частину.
В росії бачать, що ЗСУ перевершують російську армію за ключовими показниками, включаючи високий моральний дух, ефективну тактику, технологічні інновації, якісне оперативне планування та підтримку Заходу. Ці переваги дозволяють ЗСУ ефективно протистояти більш чисельному ворогу.
Українські військові мають надзвичайно високий моральний дух та мотивацію, вони захищають свою землю, сім'ю та суверенітет. Натомість російські війська часто стикаються з проблемами низької дисципліни та нерозуміння чіткої мети війни.
Багато хто з експертів у світі підтверджує, що ЗСУ демонструють високоякісне планування військових операцій та гнучку тактику, що відрізняється від застарілих радянських методів, які використовуються російською армією. Українське командування захищає життя своїх солдатів, що є ключовим аспектом їхньої стратегії.
Україна швидко адаптує нові технології, особливо завдяки активному використанню безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). На певних ділянках фронту українські штурмові сили мають значну перевагу в кількості БПЛА над російськими підрозділами.
Постійний потік сучасної західної зброї та військова підготовка особового складу за стандартами НАТО підвищують бойові можливості Збройних Сил України, надаючи їм якісну перевагу над російською технікою та навчанням.
Україна успішно використовує асиметричну війну, атакуючи слабкі місця противника, включаючи логістичні центри, штаби та військові об'єкти глибоко в тилу, використовуючи як західні ракети, так і власні розробки.
Хоча росія зберігає переваги в загальній чисельності особового складу та деяких видах важкого озброєння (артилерії та авіації), українські переваги в якості, мотивації та інноваціях ефективно стримують агресора. Водночас з історії ми знаємо, що російське населення мало що вирішує і вирішувало в росії. Всі заколоти і зміна влади відбувалися кулуарно за зачиненими дверима.
путін наближається до того моменту, коли його ж оточення здійснить черговий заколот і відправить його на вічний спокій. Головною причиною буде не тільки поразки путінської армії на фронті, чи провали в економічному житті, або зубожіння населення. Головною причиною буде те, що путін все більше і більше перестає бути гарантом безпечного в щасливого життя еліти. Навпаки, тепер він є загрозою для них і їх сімей на заможне життя.
Зрозуміло, що зміна влади в кремлі відбудеться не в результаті штурму повстанцями чи протестувальниками.
путіна приберуть свої ж, оскільки він більше їм не потрібний, а розпочату путіним війну з Україною і Заходом, росія більше не зможе продовжувати.
Для путіна єдина була надія продовжити своє політичне і фізичне життя - прихід до влади Трампа. Але і тут він помилився. Трамп при усій його екстравагантності, він ніколи не буде спільником путіна у його планах, він завжди буде діяти в інтересах своєї країни. І так як йому буде вигідно, Трамп в будь-який момент може визнати, що це путін зірвав його мирний план з усіма негативними наслідками. Трамп завжди залишиться президентом Сполучених Штатів. Зараз Україна і європейські партнери переживають не прості часи у взаємовідносинах з Трампом, але це все тимчасово.
Трамп, Сполучені Штати Америки завжди будуть найближчими союзниками європейських країн. У нас щасливе майбутнє може бути лише в тісному партнерському союзі з європейськими країнами і США. Це наша запорука успіху.
Зважаючи на деякі особливості характеру Трампа, українській владі потрібно без вагань погодитися на проведення президентських виборів, якщо так хоче Трамп, але у тому разі, якщо він зможе вплинути на путіна, щоб той припинив бойові дії на період виборчої компанії, хоча б на 4-5 місяців і забезпечив безпеку виборців під час голосування.
Україна на правильному шляху. Пора переходити від оборони до стратегії перемоги.