Я віддала свої ембріони бездітним парам, а не знищила їх

А тепер моя історія.

Мої підписники знають, що двійня народилась завдяки репродуктивній медицині. Коли я завагітніла Андрієм після втрати першої дитини, я всю вагітність провела в лікарні. Мій чоловік тоді був не хрещений, я вмовила його охреститися. У церкві купила просте срібне кільце «спаси та збережи». Носила його завжди.

Поки після чергового викидня уже в програмі репродуктивних технологій я зняла кільце і викинула його в клініці ISIDA Clinic. Тоді я посварилася з Богом.

Остання спроба закінчилась дивом. Народилась двійня. Репродуктолог Ксенія Хажиленко забігла в реанімацію першою і сказала, що бачила дітей. Я плакала, вона плакала. І тоді я пообіцяла, що ембріони, які залишились, я віддам клініці.

За законом, їх продавати не можна. Але є десятки пар, які чекають саме на такі ембріони. Вони — їхній єдиний шанс.

Мій чоловік спочатку казав: може, ще захочеш народити. Але мені було 40, йому 45. Я пообіцяла собі, що ми підпишемо документи.

І от за кілька днів до Нового Року дзвінок.

«Доброго дня, вас вітає клініка Isida. Ви залишили у нас кільце «спаси та збережи».

Я сиділа і думала: Господи, я все зрозуміла. Минуло два роки від того моменту, як я його демонстративно викинула.

Наступного дня ми поїхали і підписали документи. Лікарі дякували, бо це шанс іншій родині. А я забрала кільце. Ми помирились з Богом.

Тому повторюю: єдина нормальна ситуація це не знищити, не забути, а віддати. Дати іншій родині шанс.

Так, я знаю, буде хор: а чому не всиновила. А чому ви не всиновили. Це інша історія — і я до неї теж готуюсь. Але мої ембріони — це моє рішення. І воно про життя.

А хейт. Це всього лиш шум довкола. А історія про дітей, які таки з’являться на світ.

Джерело