Неважливо, як до нього ставишся, але мовчати – неправильно
Дозвольте і мені сказати декілька слів про Віталія Шабуніна. Ми знайомі багато років, ще до Революції Гідності, після якої спільно будували антикорупційну інфраструктуру в Україні на базі Реанімаційного Пакету Реформ
Скажу одразу – ми не друзі. Ба більше, останні роки були у вкрай поганих стосунках. Забанили один одного в соцмережах, часто сперечались.
Чому? Тому що ми мали багато років різне бачення реформ та на події в країні.
У Реанімаційному пакеті реформ часто жартували: «антикорупційна адвокація має два виміри – від радикального Шабуніна до еволюційного Тарана».
Віталій завжди стояв на позиції «всіх карати, негайно й безжально». Я ж вважав: у країні зміни мають настати еволюційним шляхом.
Памʼятаєте, як у Дарвіна? Виживає не сильніший чи розумніший вид, а виживає більш «адаптивніший».
Той, хто здатний мінятися. Поволі, але не зворотньо.
Тож у ті роки для мене реформа, яку влада Порошенка реалізувала хоча б на 60-70% – вже успіх.
Для Віталія – це був провал. Він вимагав тільки 100%. Та лише у його редакції законопроєкту. Саме це й розвело наші дороги остаточно у 2017 році.
Ми та моя організація Ейдос мали потім багато проблем, бо Віталій та ще декілька активістів антикорупціонерів на кшталт Саші Лємєнова (якого теж, до речі, мобілізувала ця влада) постійно розказувала донорам про нас негатив….
Потім він зробив вибір на користь політичної діяльності, використовуючи як інструмент Центр Протидії Корупції. Але всі на це закривали очі… Спочатку підтримав Гриценка, потім Зеленського.
Всі памʼятають відео Шабуніна із Зеленським напередодні першого туру?
Коли переміг Зеленський, один із фондів зібрав громадських лідерів - Шабунін на зустрічі прямо сказав, що нарешті настало «зелене світло для реформ», у нас «зелене вікно можливостей». Із цими словами він покинув зустріч…
І справді: у перші місяці влади він активно впливав на рішення влади. Він також зміг завести своїх працівників у виборчі списки «Слуг Народу» та «Голосу»… Пролобіювати Рябошапку Генеральним прокурором.
Але реальність швидко розбила ілюзії.
Навіть для Зеленського «шабунінський радикалізм» виявився завеликим.
Вони посварились.
Віталій почав нищити Зеленського з тим же азартом, як перед цим атакував Порошенка…
А тепер – до головного. Незалежно від особистого ставлення до Віталія, те, що сталося останніми днями, не має нічого спільного, а ні з правом, а ні зі справедливістю.
Я подивився, у чому його звинувачують.
На мою думку, там немає складу злочину.
– Машина? Цю тему давно проговорено. Підстав для кримінального переслідування там немає. Людина, яка передала машину, не заперечує, що її використовує Віталій.
— Незаконні 30-тисячні бойові? Так, може, ви забули, але до кінця 2022 року їх отримували всі військові – навіть курсанти й тилові частини.
Це був звичний порядок речей.
— Відрядження? Так, військових постійно перекидають між частинами у відрядження.
Ця справа, на мою думку, нічим не завершиться. Як і більшість політичних справ. Але сам факт – ганебний.
Дякую всім, хто дочитав. Мовчання вбиває.