Це ж треба, щоб людина, яка могла стати символом українського успіху, перетворилась на ходячу ганьбу

Боксер Ломаченко – це якесь ходяче підтвердження необхідності викинути з України російську церкву.

Це як деякі футболісти можуть допомогти підліткам не стати алкоголіками, якщо вони просто подивляться на їх шлях. Чи рок-зірки як ходяча реклама того, що наркотики вбивають (якщо ти звісно не з Роллінг Стоунз і не продав душу дияволу). Просто можна вішати портрети цих людей в школах і писати "Не будь як Мілевський - не пий" і "Не будь як Ломаченко, не ходи до московського попа".

Ба більше, коли говорить Ломаченко, то іноді хочеться, щоб він не те, що жував. А навіть краще б він пив. Як Алієв і Мілевський разом. І це не може бути пояснено тільки тим, що він боксер і йому часто били по голові. Тим більше, голови футболістів страждають більше.

Це ж треба, щоб людина, яка могла стати символом українського успіху і бути прикладом для наслідування, перетворилась на ходячу ганьбу. Із рота якої тепер вилітає тільки рафінована російська пропаганда. Тепер він і ТЦК борить, повторюючи слово в слову російську пропаганду, спрямовану на зрив мобілізації в Україні. Ставлячи знак рівності між українським військовим і російським військовим злочинцем. Як то кажуть "какая разница".

Цікаво, де він цього набрався? Питання, звісно, риторичне.

Ми всі знаємо відповідь. І розуміємо, що найкоротший шлях до руського миру лежить через "калитку" російської церкви. І це точно не та дорога, яка веде тебе до храму.

І Ломаченко, кожен раз коли відкриває рота, фактично кричить про те, що ми маємо викидати московських попів з української землі. Навіть якщо це може не сподобатись Такеру Карсону.

Джерело