Для російської дипломатії ця коротка війна увійде в історію як велике перевзування в повітрі

1) Ненадовго вистачило іранської помсти. Технології перемогли фанатиків. Фанатики мали би значення, якби йшлося про масштабні наземні операції, і тоді би чисельна перевага Ірану далася взнаки. Але Ізраїлю пощастило – спільного кордону немає, тому - "мир". Як і завжди на Близькому Сході – мир тимчасовий.

2) Трамп нарешті хоч щось зможе продати своїм виборцям у США. Те, що швидка війна відбулася з жорсткої подачі Ізраїлю – не всі зрозуміють. Тому для американців це буде його перемогою. Трохи штучною, але у часи медійної пластмаси хто знає, що насправді є справжнім.

3) росія потайки робитиме все, щоби зірвати мир. Ціни на нафту вже пішли вниз, дестабілізація у США відкладається, а увага до російсько-української війни може поновитися. Початок війни, в якій росія нічого не зробила аби допомогти своєму союзнику, як і її завершення продемонстрували світові, що путін мало що вирішує поза своїм регіоном.

Для російської дипломатії ця коротка війна увійде в історію як велике перевзування в повітрі – від присягання у вірності учасникам «осі зла» - до імітації риторики Трампа. І це буде помічено. В тому числі на «глобальному Півдні», лідером якого мріє бути путін.

Проблема для цього миру настане, якщо ядерна програма Ірану буде у якийсь спосіб відновлена. Тоді, аби уникнути ганьби, США та Ізраїлю буде потрібна нова військова операція, яка за логікою має перевершити ту, яка щойно завершилася.

Джерело