Передплата 2025 «Добра кухня»

«Ми всі не маємо проходити повз…»

Цю картину я спостерігала з вікна своєї квартири. Часом я люблю глянути у вікно: подивитись, яка погода, чи просто кілька хвилин поспостерігати за тим, що коїться надворі, аби очі відпочили від екрана телефону

Володимир. Фото авторки
Володимир. Фото авторки

Ось і цього разу я підійшла до вікна. Прямо навпроти - зупинка трамваю. Зазвичай там юрба людей, але сьогодні вихідний, ніхто нікуди не поспішає, тож на зупинці… лежить чоловік, а біля нього стоїть збентежений хлопець, який час від часу нахиляється до лежачого. Чоловік лежить на асфальті у позі сплячого на боку, навіть одну руку під голову поклав… Припускаю, що він таки спить, причому «мертвим сном», бо, бачу, хлопець намагається його розтормошити, але марно. 

Поруч проходять люди, і поки я кілька хвилин за цим спостерігала, ніхто з перехожих уваги не звертав на лежачого, навіть на мить не зупинився, щоб хоча б з цікавості запитати хлопця, що сталося. Повний ігнор і байдужість. Причому, сьогодні неділя, навряд чи люди кудись поспішають, особливо, якщо гуляють з песиками. А таких пройшло кілька. Хлопець стоїть сам біля лежачого і переминається з ноги на ногу. Видно, що змерз, бо ж не знаю, як давно він там «чергує»?…

Йду одягнутися, щоб запитати, чи потрібна якась допомога. Поки я вбралася та добігла, підʼїхала «швидка». Підходжу до зупинки. Розумію, що лежачий - живий, але пʼяний, як дрова. На медиків не реагує. Його кладуть на носилки і заносять у карету «швидкої». А хлопець вже йде до свого авто, що припарковане за кілька метрів від зупинки.

Я його наздоганяю. Знайомлюся. Представляюся. Хлопця звати Володимир. Каже, їхав до церкви, проїжджав повз зупинку на своєму авто і побачив, що лежить людина, не рухається. Зупинився, підійшов до чоловіка, перевірив, чи живий. З машини взяв якісь речі, аби покласти чоловікові під голову… Поруч нікого не було. Викликав швидку і чекав, поки приїдуть медики. Запитую, чому вирішив зупинитися, адже їхав по справах і міг їхати далі, хтось би інший потурбувався за того чоловʼягу? Тим паче, повз проходило чимало людей…

«Ми усі не маємо проходити повз людину, яка у небезпеці. Невідомо, скільки часу він вже лежав. Міг перемерзнути і померти. Я - віруюча людина, тому байдуже проїхати повз я не міг…»

Володимир - вчитель англійської мови у приватній школі, крім того, він - актор. Пощастило дітям, у яких такий чудовий вчитель. Він навчить не лише свого предмету, але й людяності та гуманізму!

Джерело