Що не так із законопроєктом про множинне громадянство?

По-перше, в ньому є відверто антиукраїнські норми, які дозволяють більшості іноземців, що набуватимуть наше громадянство, не складати до цього іспити з української мови, історії України та основ Конституції. Вдумайтеся: нам пропонують множити число громадян, які не мають уявлення про Україну, її історію, правовий лад і зовсім не володіють українською мовою!

По-друге, якщо в попередній версії президентського проєкту був перелік 33 держав Європи і Великої Сімки, з якими українці зможуть мати множинне громадянство, то тепер цей перелік зник. Натомість у законопроєкті написано, що його ухвалять колись окремим законом. Які там будуть країни?! Туреччина? Китай? Білорусь? Чи може росія? Яка логіка голосувати його окремо? Навіщо голосувати за кота в мішку?

По-третє, проєкт набуває чинності лише в пакеті з іншим, відверто антиконституційним законопроєктом, який ділить українських громадян на сорти і нівелює більшість позитивних сторін законопроєкту 11469.

Ці дуже істотні і дуже небезпечні положення закладалися в текст зовсім не для того, щоб їх виправляти в другому читанні. Але замість того, щоб відправити цей проєкт на доопрацювання, 247 депутатів натиснули кнопки «за». І особливо шкода, що серед цих 247 – не лише «слуги народу» й уламки ОПЗЖ, голосуванням яких за відверто антиукраїнські норми нікого, на жаль, не здивуєш. На жаль, проголосували «за» і чимало депутатів з інших фракцій, які з точки зору здорового глузду не мали б цього робити.

Безумовно, згадані норми є обурливими і не будуть підтримані українським суспільством. Але дуже школа, що в час війни громадянське суспільство змушене буде вчергове витрачати зусилля і час на те, щоб змусити відволікатися на внутрішні проблеми і змушувати владу відмовитися від чергових антиукраїнських забаганок.

Джерело