В умовах війни щось планувати — Бога смішити
Я от не переконаний у швидких виборах, як про це почали писати
Є різні приклади. На Тайвані, наприклад, воєнний стан тривав 38 років. Від 1949 до 1987 року. А перші після 49-го року вільні парламентські вибори відбулися там лише у 1992 році і президентські у 1996 році. Це не завадило Тайваню стати азійським тигром. А найголовніше — знайти підтримку у простого люду і олігархів. Держава викупала у олігархів землю і продавала під довгі безпроцентні кредити селянам. Олігархи ж ці гроші в економіку інвестували. І всі були задоволені. Автором ідеї був український єврей з Київщини Ладижинський. Так вони і жили.
Під захистом і за підтримки США. Я особисто є прихильником зміни влади і демократії, але історія знає різні випадки. А в умовах війни, що триває і справді щось планувати — Бога смішити.
