Для реформ має існувати країна
Днями зустрічався з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Загалом та зустріч навіяла кілька думок
З моєї великої родини в армії чотири чоловіки, двох з них вже важко поранено. Одному ампутували пальці на обох руках.
З невеликої команди Центру Протидії Корупції в Силах оборони — семеро чоловіків. Кілька з них на складних напрямках. Одного важко поранено.
Війна вже давно стала персональною для кожного українця.
Важко зрозуміти, чому можна збивати ракети над Ізраїлем, але не можна над Україною. Хоча б над заходом України, щоб ми могли далі воювати. Захищати хоча б військові заводи, енергетику та газосховища.
Ок, є якісь «складнощі» з тим, щоб дати нам достатньо технологічної зброї. Хоча, коли ми віддавали свій ядерний арсенал, таких проблем не було… Якось загалом не дуже чесно.
Про дозвіл на удари вглиб країни-агресора вже навіть говорити не хочеться.
Але ж гроші! З ними які проблеми? 300 мільярдів російських активів в руках Заходу. 300 мільярдів! При цьому затягується отримання навіть 50 млрд з прибутків на них через політичні суперечки між союзниками.
Це дуже нечесно.
Ми в ЦПК багато займаємося реформою сектору оборони. Без швидких реформ тут — в реформах інших галузей немає сенсу. Якщо Путін переможе, жодних реформ не буде в принципі.
І нам, як країні, це непогано вдається. Наприклад, новостворена Агенція оборонних закупівель здатна ефективно і чесно купувати зброю. Але список лише термінових потреб ЗСУ в десятки разів перевищує наявні гроші.
Тож повертаємося до 300 млрд російських активів. Нам потрібні ці гроші, щоб завантажити власне виробництво і укладати довгі контракти зі світовими виробниками.
Без грошей ми чесно, прозоро й ефективно — але не купимо нічого.
Схожа історія з необоронними реформами. Наприклад, митниця. Попри весь спротив, ми її все одно проведемо. Але результатом цієї реформи буде +3 млрд доларів десь через два роки.
Я не впевнений, що в нас є ці два роки.
Часом нелегко знаходити мотивацію займатися невійськовими реформами.
Особливо, коли Захід, який про ці реформи справедливо говорить, при цьому не спроможний віддати нам хоча б заморожені в себе гроші агресора.
Нам потрібні гроші та зброя. Вже зараз потрібні ще на вчора. Реформи ми робили й будемо робити. Але для реформ має існувати країна.
