Українців не лякає темрява, бо знають, що «в кінці тунелю є світло»
На третьому році війни українці уже адаптовані до відключень світла через ракетні обстріли енергетичної інфраструктури. Звикли і до нав’язливого аж до головного болю гулу генераторів, вміють розпланувати роботи у час світла. Бізнес має працювати попри все, аби виживати і допомагати ЗСУ
… В обід в моєму мікрорайоні вимкнули світло, тож вирішила присвятити дві-три години хатнім справам: віддати одяг у хімчистку, купити побутову хімію. Заходжу в популярний маркет косметики та побутової хімії. Я тут постійний клієнт. Підходжу до магазину і бачу, що у вікні темрява… Думаю, невже магазин досі без генератора? Але вирішила не розвертатися, а зайти, пересвідчитися. «Доброго дня, ви не працюєте?», — запитую консультантку, яка сумувала в темряві на стільці. «Ні, працюємо! Мусимо заради перемоги!», — відповіла жінка, яка взяла в руки ліхтарик і запропонувала піти з нею у торговий зал, аби я обрала потрібний товар. Генератор, виявляється, працював, але в магазині економили світло.
Консультантка одразу попередила мене, що відсутність світла має один мінус — не можливо буде оплатити бонусами, які зберігаються на електронній картці. Тобто товар буде за повною вартістю, а не зі знижкою. Це мене не зупинило, тож гайда за допомогою ліхтаря обирати товари. На касі я приємно здивувалася. Виявляється, тут можна оплатити через касовий апарат банківською карточкою. Магазин подбав про те, аби генератор «тягнув» комп’ютер, який пробиває товар, офіційну касу та термінал для розрахунку. Хоча у залі світло забезпечує ліхтарик консультанток, клієнту не доводиться перейматися, чи вистачить готівки для оплати. Зацінила такий продуманий сервіс.
Запитала консультантку, чи додає наснаги нова роль — індивідуальний супровід клієнта з ліхтарем у руках. Жінка відповіла, що зараз кожен повинен знайти для себе незвичні ролі, аби заробляти на життя, працювати заради перемоги. Бо можна забрати в українців світло, але внутрішній генератор не дасть занепасти духом.
Дорогою до дому вирішила пройтися ринком, що неподалік, та іншими магазинами. І не побачила жодного, де б через відімкнення світла хтось зачинився і не працював. Життя вирує так, ніби нічого надзвичайного не відбувається. Оце і є справжні «пункти незламності»!