Хто стоїть за спробою вбити Фіца?

«2018 року Фіцу довелося піти у відставку після мафіозного сканда­лу, — нагадала британська Daily Telegraph. — Тоді було вбито словаць­кого журналіста, який розслідував корупцію і діяльність банд. 2022-го самого Фіца звинуватили у причетності до організованої злочинності». Отже, банальні кримінальні розбірки? Повністю відкинути цю версію не можна (принаймні до судового вироку у справі про замах). Але, схоже, сліди ведуть не туди. Якось не віриться, що калабрійська мафія «Ндранґета», зв’язки з якою два роки тому закидали Фіцові, помстила­ся б йому руками 71-річного словацького пенсіонера…

У словацькому уряді схиляються до версії про «політичні» мотиви замаху. До неї спричинився затриманий на місці злочину стрілець, Юрай Цінтула, який відразу висловив претензії до діяльності кабінету Роберта Фіца. Зокрема, «поету й письменнику» Цінтулі не до вподоби утиски свободи слова… Ну, просто зразковий прихильник опозиційної проєвропейської партії «Прогресивна Словаччина»! Або той Цінтула дуже старається, аби саме так усі й подумали? Радше друге.

Світло на особистість Цінтули пролив угорський журналіст-розслі­дувач Саболч Паньї, який опублікував скріншоти з Facebook-сторінки воєнізованого угруповання Slovenski Branci («Словацькі призовни­ки»), на яких зображений її член Цінтула. До 1989 року — співробітник служби безпеки комуністичної Чехословаччини… Ці «бранці» співпра­цювали зі словацьким філіалом пропутінських байкерів «Нічні вовки», фінансованих кремлем. «VSquare повідомив, що ряд членів словаць­кого екстремістського угруповання… пройшли навчання у колишньо­го оперативника російського спецназу, — інформує, зокрема kyivpost.com. — Вважають імовірним, що деякі „бранці“, зокрема Цінтула… вважали більш примирливий тон Фіца щодо України після його об­рання рівноцінним державній зраді».

А може, не так самі вважали, як «масковскіє таваріщі» їм підказали? І водночас пояснили Цінтулі, кого саме має удавати (прозахідного лі­берального противника уряду Фіца), коли після замаху його затримає поліція?.. Така версія, як на мене, виглядає вірогідною. Саме критика Фіца через його тиск на свободу слова й демократію, що прозвучала з вуст Цінтули, допомогла москві розгорнути чергову антизахідну й антиукраїнську кампанію. Численні «кремлеботи», що «працюють» у соцмережах багатьма мовами, почали тиражувати маячню про пом­сту Фіцові з боку Києва й «американців». За те, що той не вважав рф ворогом Словаччини і виступав за мир…

Але скептики запитають — навіщо кремлю вбивати «свого» Фіца? По-перше, це спроба дестабілізувати ситуацію у Словаччині, яка й так політично розділена. (Не забуваймо, на початку червня — вибори до Європейського парламенту, куди кремль прагне «посадити» побільше проросійських і антиукраїнських євроскептиків. Чим більше «трясе» Словаччину, тим кращі там шанси таких політиків). По-друге, це може бути спробою налякати інших європейських політиків. Дивіться, мов­ляв, можемо добратися до кожного, краще з нами не зв’язуватися… А по-третє, чи такий уже теперішній Фіцо для росії «свій»?

"Засудження російської агресії і підтримка швидкого членства України в ЄС, будівництво нової залізничної гілки, що сполучає Ко­шице з Києвом, модернізація прикордонного переходу в Ужгороді, будівництво нових ліній електропередач, які дозволять експортувати електроенергію зі словацьких АЕС в Україну — ось головні підсумки спільного засідання урядів Словаччини й України, яке відбулося 11 квітня в Міхаловцях, — зазначив портал Port Europa. — Фіцо… запев­нив у своїй дружбі й підтримці України, що контрастує з його попере­дньою проросійською риторикою. Це не дивно — президентські ви­бори закінчилися, переміг соратник Фіца, Пеллеґріні. Тож Фіцу більше не треба мобілізувати електорат проросійськими гаслами".

«Чи не головною проросійською декларацією Фіца було припинен­ня безоплатних поставок зброї воюючій Україні, — нагадав, зокрема, Port Europa. — І Фіцо фактично припинив безоплатну військову допо­могу — але до вересня 2023 року Словаччина вже передала Україні все найцінніше. „Комерційні поставки зброї в Україну будуть“, — за­певнив Фіцо. Це означає, що Словаччина все ще може бути важливим транзитером у транспортуванні західної зброї й боєприпасів. Ця роль безпечного логістичного центру насправді є навіть важливішою, ніж фактичні поставки зброї, які є у словацької армії».

«Фіцо — холоднокровний, до біса досвідчений і розумний, циніч­ний прагматик, — констатував журналіст Якуб Логінов (пише для сло­вацьких, польських і українських ЗМІ). — Розіграв усе віртуозно — як завжди. Використав проросійських тролів, щоб отримати владу на хвилі проросійського й антиукраїнського популізму. Так само, як ра­ніше здобував або утримував її на хвилі антиугорського (а хто зараз найбільший друг Орбана?) та антиімміґрантського популізму (проте прийняв певну кількість біженців, коли про це попросив ЄС, через що уникнув санкцій).

Фіцо одержав усю владу в Словаччині, тепер довго не буде жодних виборів — наступні місцеві лише восени 2026 року.

Навіщо йому зараз конфлікт з Україною? Фіцо недурний і чудово знає, що Словаччині дуже оплачується, економічно й у міжнародній політиці, тісна співпраця з Києвом і вступ України до ЄС… Фіцо не хоче, аби його сприймали в Європі як «другого Качинського». Хоче, щоб до нього ставилися як до посередника, якого би поважали Бер­лін, Брюссель і Вашингтон".

Проукраїнський розворот Фіцо, а також його майстерність у «ви­користанні російських тролів» (яких щедро фінансує кремль) декого в москві могли неабияк роздратувати. Уже вважали, що у Словаччині мають «другого Орбана», а тут така несподіванка…