Вже навіть і Трамп не такий страшний в умовах тотального триндецю
Бо не людям, які обрали Зеленського своїм президентом в умовах війни, перейматися за американців
Я собі думаю: які слабкі демократії у світі! Безпорадні і нерішучі.
Вісь зла створена. Ці країни плювати хотіли на світоустрій, на домовленості і закони.
росія, а разом з нею Іран, Північна Корея, перебуваючи під міжнародними санкціями, продовжують не просто випускати шаленими темпами смертоносну зброю, а і створюють нову.
Спеціалісти CAR, наприклад, встановили, що одна із ракет Північної Кореї, яка прилетіла в Україну, містила компоненти американських та європейських компаній. І виготовлені вони були між 2021 і 2023 роками. Свіженькі, що називається.
«Північна Корея створила надійну мережу закупівель, здатну оминати режими санкцій, які діють протягом майже двох десятиліть», — йдеться у звіті CAR.
Погрожували росії, що її чекає у разі смерті Навального. Ну і що? Обійми з Юлею Навальною наймогутнішого президента світу Джо Байдена. Його ж відповідь на запитання журналіста:
— Ви обіцяли покарання в разі загибелі Навального. Що чекає росію?
Відповідь: — росія вже втратила 300 тисяч своїх солдатів в Україні. Хіба це не відповідь?
Беззубі політики. Безпорадні міжнародні організації. російські вуха і гроші, які видно вже неозброєним оком.
І я розумію, що умовному Скотту чи Шольцу, який закінчив якийсь Єль, Стенфорд чи Кембридж, зробив гарну політичну кар’єру, одружився, народив двійко-трійко дітей, купив зручний будинок і комфортний автомобіль, на фіга йому аж так перейматися Україною чи Африкою? Нехай там вбиваються собі, поки Скотт чи Шольц вирішуватимуть, чи комільфо, щоб німецькі ракети руйнували кримський міст, бо путін може образитися! І тоді Скотту чи Шольцу доведеться не дуже добре себе почувати у своєму іпотечному будинку і на своєму зручному політичному кріслі.
Так-так, я пам’ятаю, що якби не західноамериканська зброя, то нас би не було. А нас і не мало бути. Якби у лютому 2022 року українці, попри Омани і угрупування 95-го кварталу, ціною власних життів не зупинили заплановані паради на центральних вулицях наших міст. Західний світ лише у середині березня почав роздуплятися і обережно допускати, що Україна може витримати і встояти.
Ми вдячні, звісно. Тіла наших людей розслабили Захід. Подумаєш, проковтнуть Україну. Подумаєш, колишня колонія чинить спротив.
Західний світ почав витрачати безпрецедентну кількість ресурсів на переоснащення своїх армій. Свій металолом вони утилізують у нас. Він нам дуже помічний, звісно. Не все, що приходить, металолом, ми вдячні від душі. Але і металолом теж. Утилізація частіше коштує більше, аніж відправка в Україну.
Я розумію, що все «не так однозначно». Але, погодьтесь, установлені правила і угоди більше НЕ ДІЮТЬ. А з новими поки все складно. Пакети санкцій виявились не такими вже і болючими. Пристосовуються, обходять, стимулюються у власному прогресі. На жаль.
Сімейка, яка привела до влади нинішнє російське одоробло, Дяченко-Юмашев, прекрасно себе почуває. Бо нинішнє одоробло гарантувало їм безпеку і процвітання взамін на посаду. Так і сталось. Всі ж про них забули, правда? Живуть собі і не тужать.
Вже навіть і Трамп не такий страшний в умовах тотального триндецю. Бо не людям, які обрали Зеленського своїм президентом в умовах війни, перейматися за американців.
Ми взагалі маємо ввійти в Книгу рекордів Гіннеса, як народ, який обрав шоумена без оливи в голові своїм очільником і привів до влади весільних ведучих та поганих акторів. Хоча справедливо нам було б присудити колективну премію Дарвіна.
Тут можна ще і про Польщу написати, і про тотальні крадіжки з бюджету, і про відсторонення від управління на багатьох рівнях фахових людей, і про безпощадний і безглуздий піар керівників держави. Але не буду. Ви і самі все знаєте.
Залишається лише чекати чорного лебедя. Може все-таки прилетить.
