24.02.22−24.02.24. Історичний погляд
Ця війна — це не остаточна битва добра і зла. На жаль, це чергова битва в екзистенційній війні останніх чотирьохсот років
Це етап екзистенційної війни знову зводиться до одного єдиного пункту: українці (не)існують як окрема нація.
Наш акцент на кордонах абсолютно справедливий і з точки зору майбутнього — правильний. Але ми також маємо памʼятати, що вся історія — це історія мінливості кордонів.
Наша пропагандистська помилка, як мені здається, полягає в тому, що ми не даємо відповіді росіянам (і їхнім союзникам) на питання «одного народу». Нам видається самоочевидним, що це дурість. Але пересічний росіянин і виборець Трампа так не вважає.
Ця війна — це війна, перш за все, за історію в її збоченому путінському прояві. А ми явно не дооцінюємо цей факт в своїй контрпропагандистській частині.
Ідеальний результат цієї війни — не лише максимальне збереження кордонів, але й докорінна зміна в головах росіян, які мають в своїй масі зрозуміти: українці окремий самодостатній народ. Без цієї зміни, виграти екзистенційну війну нам не вдасться.
Цей допис — теоретичні роздуми. Його потрібно розвивати на масу меседжів, ідей, роликів і, звичайно ж, перш за все, воєнних перемог. Але, з точки зору розуміння процесів, ми маємо дещо вийти за рамки хоч і правильних, але виключно чорно-білих процесів.
