Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Реально впливати на обсяги і темпи мобілізації закон почне лише влітку

Той, хто каже протилежне — каже неправду

Сьогодні останній день подання поправок до законопроєкту № 10 449 про мобілізацію.

Закон важливий для поповнення армії і перспективи демобілізації захисників України, які боронять її з перших днів великої війни, або й всі 10 років. Але проєкт закону Уряд вніс у настільки неприйнятному вигляді, що в першому читанні «слуги народу» провели його лише завдяки голосам депутатів від ОПЗЖ.

Я спільно з дев’ятьма колегами подав 34 поправки до законопроєкту і сподіваюся, що комітет з нацбезпеки, оборони та розвідки уважно їх розгляне і врахує. Ми не піддаємо сумніву норми, покликані навести лад у військовому обліку і допомогти мобілізувати більше людей у швидші терміни. Але пропонуємо змінити положення антиконституційні, списані з російських законів чи просто шкідливі.

Коротко про зміст ключових поправок:

Демобілізація.

Неприйнятно, щоб навіть після 36 місяців, які людина відслужила під час війни, вона могла демобілізуватися лише «у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача». Бо ці строки можуть бути безкінечними. Тому пропонуємо вилучити цю норму про ставку. Мобілізація не може бути рабством до загибелі, важкого поранення чи кінця війни, у людей є межа фізичних і моральних сил. І ті, хто воює зараз, і ті, кого мобілізують у майбутньому, мають знати, на який максимальний строк вони йдуть до війська.

Перетин кордону.

Уряд вписав у законопроєкт право забороняти виїзд за кордон будь-кому. Ми ж пропонуємо встановити таке обмеження лише для тих, хто підлягає чи може підлягати мобілізації. І водночас заборонити обмеження поїздок за кордон громадян із підстав, не пов’язаних з мобілізацією, захистом держтаємниці чи іншими прямо визначеними законом причинами. Те, що влада навіть зараз, не маючи законних підстав, перешкоджає поїздкам за кордон народних депутатів, мерів міст, депутатів місцевих рад, в тому числі жінок та літніх людей, жінок-службовців — це совок і ганьба, які не мають нічого спільного з потребами мобілізації. Ми маємо не узаконювати цю ганьбу, а припинити її.

«Заходи впливу» включно з блокуванням рахунків. Це якраз приклад копіювання тоталітарної росії. Є Кодекс про адмінправопорушення і Кримінальний кодекс. Якщо існуючі покарання за ухилення від мобілізації недостатні, їх можна посилювати. Але саме в межах до цих Кодексів, щоб притягнення до відповідальності відбувалося за чіткою процедурою, яка передбачає належне повідомлення і можливість захистити свої права. А проголосовані в першому читанні «заходи впливу» розписані так, що дозоляють блокувати рахунки, банківські картки чи водійські права людям, які можуть навіть не здогадуватися, що проти них ведеться якесь провадження. Лише обговорення цих нововведень призвело до того, що громадяни зняли з рахунків в січні 27 мільярдів гривень — рекордний показник із лютого 2022. Якщо ж норми стануть законом, наслідки для економіки, бюджету і у підсумку для обороноздатності країни можуть бути значно гіршими. Переводити заощадження і розрахунки в готівку кинуться не лише ухилянти — довіру до банківської системи втратять мільйони людей.

Відстрочка від мобілізації.

Пропонуємо залишити відстрочку для тих, хто змушений самостійно виховувати дитину або один доглядає за дружиною чи батьками з інвалідністю, а також усім аспірантам, незалежно від того, за державний кошт вони навчаються чи за власний. Підтримуємо позицію уряду про відстрочку для студентів українських вишів, але вважаємо, що така ж відстрочка має бути надана і українцям, що навчаються в університетах Європи, США і Канади. Недискримінаційне ставлення до українських студентів за кордоном зміцнить їхні зв’язки з Україною і збільшить шанси на їх повернення з в Україну з багажем знань і дипломами західних університетів.

Військовий облік за кордоном.

Ця ідея, принаймні у вигляді, запропонованому урядом, принесе лише шкоду. На перший погляд, ця вимога видається логічною й справедливою. Але на практиці відмова у консульському обслуговуванні чи видачі паспортів українцям за кордоном, які не пред’являть військово-обліковий документ, є лише створенням державою штучних проблем для власних громадян.

Не для тих, хто «форсував Тису», а в першу чергу для звичайних людей, які багато років законно живуть за кордоном, чи для дітей, які виїхали у 2022 році і у 18 років захочуть отримати український паспорт. Чого доб’ється Україна, оголосивши цих людей порушниками і відмовляючи їм у паспортах та консульських послугах? Так ми можемо закрити їм шлях до повернення до України.

І легковажно казати «ну і хай там лишаються» може лише той, хто ще не усвідомив масштабу вимирання України. Нам важливий кожен та кожна. Боротися за повернення українців слід заохоченням, а не тиском чи зверхньою риторикою.

І ще одне. Закон про мобілізацію, яким би не був його підсумковий текст, не вплине на стан мобілізації найближчими днями чи тижнями. Навіть, якщо його ухвалять у найкоротші з можливих строків — на початку березня і Президент його швидко підпише (а це останнім часом трапляється дуже рідко).

Реально впливати на обсяги і темпи мобілізації цей закон почне лише влітку. Той, хто каже протилежне — каже неправду.

Влада має проводити мобілізацію не коли запрацює той чи інший закон, а тут і зараз. На підставі того законодавства, яке давно діє. Всі інструменти для цього є. Інша річ, що вони не використовуються, а то й блокуються на найвищому рівні.

Наприклад, минулої весни уряд і військове командування повідомили про критичну важливість зниження віку мобілізації з 27 до 25 років і закликали Верховну Раду ухвалити відповідний закон. Парламент ухвалив його у травні. Але цей закон не діє, бо президент його досі не підписав. Хоча це грубе порушення Конституції, яка дає президенту на підписання закону 15 днів. Я розумію, що це не дуже популярна тема, але факт залишається фактом.

Інший приклад — рекрутинг. Який не може повністю замінити мобілізацію, але допомагає вирішити одразу кілька проблем — військовим підрозділам знайти потрібних фахівців, фахівцям — обрати собі підрозділ, закрити частину кадрових проблем в армії, створює здорову конкуренцію і сприяння тим командирам, які дбають про людей. Рекрутинг і досі є справою окремих військових частині і ентузіастів у громадському секторі та середній ланці міноборони. За два роки уряд так і не вніс законодавчих пропозицій, які унормували б і масштабували б рекрутинг. Немає цих пропозицій і в проєкті 10 449, за винятком згадок, що уряд колись має це зробити.

Отже, підсумовуючи.

По-перше, влада має проводити мобілізацію тут і зараз, а не дурити себе й суспільство розповідями про якісь чудодійні закони. Всі можливості для мобілізації є.

По-друге, законопроєкт 10 449 має бути ухвалений у нормальному вигляді: щоб він міг уже за кілька місяців позитивно вплинути на масштаби і темпи мобілізації, і водночас, щоб його очистили від позірно жорстких, а насправді дурних і шкідливих норм. Спроби будувати в Україні маленький радянський союз під будь-яким приводом є шкідливими.

Маленький радянський союз ніколи не переможе великий радянський союз.

Та й не приймуть українці сваволі і диктатури, бо свобода і гідність є нашими засадничими цінностями. І саме це відрізняє нас від наших ворогів. Саме це лежить в основі нашого героїчного опору.

Джерело

Схожі новини