Мами — титани. Але нам є про що говорити
Дозвольте тут обійняти жінок, що через війну вимушено виховують дітей самостійно
працювати з дітьми неповних трьох і п‘яти років — це коли після сніданку одразу починаєш готувати обід і думаєш, що буде на вечерю. і навіть якщо ти дуже квапишся, за усіма домашніми клопотами минає пів дня і ти вже виснажений, але лише тоді маєш можливість сісти за свою професійну роботу, одним оком, вухом, рукою все одно будучи з дітьми. щоменші діти, то межа між побутовою роботою і професійною не просто розмивається: її не існує
працювати з дітьми — це працювати одночасно на двох повноцінних роботах, одна з яких не оплачується, хоча за підрахунками ворк юей така домашня робота коштує 117 394 гривні на місяць
загалом жінка узагалі не мусить працювати на додатковій роботі, якщо уже доглядає дитину, хіба що це вимушено або особистий вибір, як у мене, — я скнію без сродної праці
бо материнство — це й так велетенська робота, часто значно об‘ємніша і точно емоційно затратніша за якусь иншу. на жаль, вона не просто неоплачувана, а дуже часто ще й невидима, зокрема й для партнера
і мені загалом мало, щоби це просто було видимим, — здебільшого мені потрібна реальна участь і реальна допомога, бо якщо я цілком здатна впоратись з усім сама, то яка роль партнера, якщо це насправді партнерство?
однак про це треба говорити і навіть на рівні видимо-невидимо, бо це уже був би великий поступ в українському суспільстві, бо нам буває достатньо і просто бути належно поцінованими
це я іще не пишу про те, що дуже часто жінки відпрацьовують вдома упродовж ранку/дня/вечора/ночі і за маму, і за тата
(дозвольте тут обійняти жінок, що через війну вимушено виховують дітей самостійно: Ви воістину герої. цілком зрозуміти цю складність напевно можуть тільки мами)
а як часто вразлива після пологів жінка, якщо не працює, потрапляє в пастку економічної залежности й при соціальній виплаті у 860 гривень на дитину до трьох років зазнає фінансового насилля від свого ж партнера, (не) зважаючи на усю ту домашню роботу, що виконує?
авжеж, мами — титани
але нам є про що говорити
*збережено стилістику автора
