Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Який прихований сенс нового свята День подяки Богу

Це блискучий дипломатичний хід — тільки, як завжди, забули все пояснити людям. Виправляю помилку уряду

Про День подяки Богу.

Начебто розібрався. Слухайте.

Це дипломатичний хід. Отже.

День подяки, який святкують у США, попри його загальнонаціональний характер та вкоріненість у древні народні традиції майже всіх сільськогосподарських народів світу, носить виразно протестантський характер.

США в цілому досить релігійна країна. Достатньо консервативні протестантські громади є одним із фундаментів Республіканської партії. Власне, американські традиційні праві мають виразно протестантський дух: працюй більше, допомагай громаді, і буде тобі щастя і Боже благословення (американський філософ Кен Вілбер напряму пов’язує появу феномену Трампа з тим, що ця формула перестала безвідмовно спрацьовувати).

Не треба пояснювати, наскільки нам зараз потрібна підтримка республіканців. А значна їх частина про нас знає приблизно нічого (як і в нас переважна більшість мало знає про складний світ за межами бульбашки). Між іншим, існує міф, що в Україні погано ставляться до протестантів — кажуть, що під впливом цього міфу перебуває до 1/3 Республіканської партії. А це вже серйозна загроза.

З цієї точки зору запровадження в Україні протестантського, по суті, свята виглядає як блискучий дипломатичний хід. До речі, абсолютно безкоштовний, бо це не вихідний день.

Все чудово. Тільки, як завжди, забули пояснити людям. Люди ж неважливі. Останнім часом урядова й парламентська комунікація загалом ведуться в парадигмі «чхали ми на вас, ви не заслуговуєте на пояснення». В цей ряд можна поставити і мобілізацію, і нацсдох (національну стратегію доходів), і все решта.

Здавалося би: у вас є єдиний марафон, ну скажіть хоч одне слово, або в соціальних мережах напишіть. Але ні, завжди ті самі граблі: щось зробити без пояснення, отримати гнів, сміх, страх, огиду тощо, а потім вигрібати й розгрібати, добігаючи з запізнілими поясненнями. Навіть члени парламенту не всі розуміють, про що йдеться, бо їм так само не пояснили (оцей мій допис — це реконструкція по крихтах інформації). До речі, якби парламент був відкритий для журналістів, вони би розібралися протягом години, і не було би причин глузувати.

Не треба посилати людям постійні сигнали, що люди неважливі. Воно потім повернеться не добром.

А сильний і безкоштовний крок назустріч американським протестантам — це правильно й красиво.

Дякую всім, хто дочитав, і дякую Богу за новий день.

Джерело

Схожі новини