НАТО замість Криму. В чому тут небезпека
Така думка, нехай навіть і висловлена в неофіційному порядку, приховує в собі загрозу для міжнародного права як такого
Слова керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнсена про те, що Україна може стати членом НАТО, відмовившись від частини своїх територій, справили в Україні справжній ефект бомби, що розірвалася, їх коментували навіть на офіційному рівні, — пише Віталій Портников для Крим.Реалії.
Втім, уважний аналіз інформації показує, що жодних офіційних і навіть неофіційних заяв керівник апарату генерального секретаря НАТО не робив, міняти Крим та інші окуповані українські території на членство в НАТО не пропонував. На конференції в норвезькому Арендалі Стіан Єнсен лише поділився подробицями дискусій серед представників країн-членів НАТО щодо умов, на яких Україну могло би бути прийнято до Альянсу. І ідею «відмови від територій» в обмін на гарантії членства назвав одним з дискутованих варіантів і своєю особистою думкою.
Хоча, очевидно, що й така думка, нехай навіть і висловлена в неофіційному порядку, приховує в собі загрозу — навіть не для України, а для міжнародного права як такого. Бо якщо ми погодимося жити в світі, де одна країна може окупувати територію іншої, а потім отримати схвалення та легітимізацію своїх розбійницьких дій, то чому маємо розраховувати на те, що інші авторитарні держави не захочуть повторити сумнівні «досягнення» володимира путіна?
Проте важливим є сам факт того, що дискусії щодо вступу України до НАТО тривають — і не припиняються навіть зараз, під час воєнних дій. Що ніхто не збирається відкладати пошук механізмів для вступу України в НАТО до закінчення війни. І — що найважливіше в словах Стіана Єнсена — так це те, що в країнах НАТО хочуть, щоб війна не повторилася. Саме в цьому головний сенс майбутнього приєднання України до Альянсу.
У ці 18 місяців ми чули чимало прогнозів про те, що це не остання війна, що після цієї війни будуть нові, що Україні потрібно готуватися до повторення російської агресії… Але, впевнений, насправді — якщо тільки Україна приєднається до НАТО — це й буде остання війна росії проти України. З країнами Альянсу ні путін, ні його наступники тягатися навряд чи будуть.
Тому Україні важливо, гадаю, не просто спостерігати за дискусіями щодо вступу країни до НАТО, а й брати активну участь у цих дискусіях. Наполягати на тому, що наше приєднання до Альянсу має бути не тільки порятунком України від майбутніх воєн, а й успіхом міжнародного права, його легітимним відновленням. Що не можна міняти окуповані території на безпеку, бо відновлення територіальної цілісності України — це теж питання безпеки та майбутнього мирного розвитку Європи. Що навіть, якщо питання деокупації захоплених росією земель не так просто буде вирішити військовим шляхом, не може бути жодного політичного рішення, яке могло б легітимізувати агресію росії та спроби анексії чужих територій.
