Діти асимілюються, і якщо їх не віддати в українську школу, то за пару років буде уже пізно когось навертати на українство
Головна ідея була в тому, щоб не розчинитися в чужому морі. Зберегтися як українці самі і не дати швидко асимілюватися дітям. Це частково вдалося
«У Міністерстві економіки ми приходимо до висновку, що зараз за межами України перебуває близько 6,2 мільйона осіб, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення» — заступниця міністра Бережна.
Це більше, ніж покинули Україну під час і після І світової та ІІ світової воєн.
Але. Кілька десятків тисяч переміщених осіб лише у двох державах — Німеччині та Австрії — у 1945−1950 рр. відновили діяльність двох академій наук — УВАН і НТШ, створили десятки шкіл, побудували чимало церков, кілька театрів, знімали кіно, видали кілька тисяч книг, проводили спортивні змагання тощо.
Головна ідея була в тому, щоб не розчинитися в чужому морі. Зберегтися як українці самі і не дати швидко асимілюватися дітям. Це частково вдалося.
Не бачив досліджень, але зі слів кількох знайомих у Європі та Північній Америці до їхніх міст нині прибули «багато» нових емігрантів, але «мало хто» приєднується до існуючих українських осередків. Звісно, дехто творить нові організації, допомагає фронту та родинам в Україні, чим можуть. Буде цікаво за років десять побачити, чи дасть ця хвиля нове життя діаспорі чи більшість просто поповнять нації, які гостинно відкрили двері у лютому минулого року. Діти швидко асимілюються, і якщо їх не віддати в українську школу, Пласт, СУМ, то за пару років буде уже пізно когось навертати на українство. Прикладів цього чимало і з минулих хвиль. Якщо хтось бачив окремі дослідження по країнах, скільки прибуло, скільки пішли до шкіл, скільки стали членами товариств — дайте знати.
