«Африканізація» рф

Останні події в росії навколо Пригожина це «африканізація» рф.

Для багатьох, хто не цікавиться зовнішньою чи взагалі політикою, чим фундаментально це відрізняється від недавніх подій в Судані? Звісно, з поправкою на те, що росія має найбільший у світі ядерний арсенал. Зараз буде робитися корекція стратегії щодо росії — не тільки на Заході, але й в Китаї та інших країнах. Виклик Пригожина — це, звісно, виклик системі російської автократії, свідчення, що баланси всередині не працюють. Але це і виклик особисто путіну — причому не банальний ляпас, а удару завдано під дих. Адже це ставить під питання не тільки авторитет путіна, а і його легітимність, як стовпа цього режиму, як того, хто гарантує його стабільність і всі понятійні домовленості.

Тепер це все під питанням — не тільки для російських еліт, а й для середнього класу, який поки що є в росії. Очевидно, що Пригожин грає не особисто, його «грають» і доволі майстерно. Але те, що путін це допустив, розглядатиметься всередині росії як «Акела схибив». І в Китаї або Індії так само. І навіть в Ірані. Я не очікую, що Пригожину вдасться розіграти свою карту зараз і відповіддю стане закручування гайок. Але тоді на росію очікує варіант Північної Кореї, на що багато хто в рф явно не готовий. Більше того, боїться за себе і свої активи. На фоні «ядерної риторики» в росії останнім часом щодо прийнятності першого ядерного удару події в рф набувають зловісних обертів. Для нас дуже важливо, щоб Захід і неЗахід спільно зрозуміли, що така росія не може бути частиною світу, оскільки є загрозою для себе і всіх інших. Ані стабільних внутрішніх балансів, ані прийнятних для світу цивілізаційних цінностей там немає. Якщо статус-кво всередині росії під питанням, то й статус-кво росії також має бути під питанням. Варіант зовнішнього керованого управління тепер не має здаватися таким вже фантастичним. Адже повторення подій сторічної давнини «в ядерному виконанні» ніхто не хоче.

Джерело