Став свідком великої протестної демонстрації у Варшаві

Так чи інакше — це найбільша протестна хода у Польщі за останні 30 років. Дату вибрали не випадково. 4 червня відбулися перші після комунізму частково вільні вибори, з яких почалися реформи у Польщі.

Гасло «Демократія» було тут найпопулярнішим.

Один з останніх приводів — закон про агентів російського впливу. Його ініціювала влада. За законом спеціальна комісія має визначати, хто був агентом впливу починаючи від 2007 року, а хто ні. «Агенти впливу» не мають права займатися політикою. Комісію призначає більшість у парламенті, яка контролюється правлячою партією.

Це приблизно той самий механізм, який у нас був прописаний у «законі про олігархів», коли РНБО, призначене президентом вирішує, хто є олігархом, а хто ні. І український і польський закони критикуються європейськими інституціями, як недемократичні.

Влада стверджує, що опозиція є проросійською. Опозиція навпаки стверджує, що влада знищує незалежність судів, вільні медіа, демократичні засади, єдність ЄС і тим самим працює на росію.

Чому це важливо для України? Свого часу путін запропонував Орбану і Туску у часи його премʼєрства «взяти собі» Галичину і Закарпаття. Це дозволило б путіну окупувати більшу частину України, знищити ЄС і по суті отримати політичний вплив над Центральною Європою. Туск був шокований і сприйняв це за жарт. Але путін планів не змінив. У цьому році повинні відбутися вибори до парламентів Словаччини і Польщі. Якщо у Словаччині до влади повернеться популіст Фіцо, а у Польщі частиною коаліції стане проросійська «Конфедерація», то Україна може опинитися у колі недружніх проросійських урядів.

Ми, українці, маємо бути вдячні за фантастичну підтримку і президенту Дуді і уряду, і польському суспільству. Так само нас підтримує й опозиція. Польський сенат, де в опозиції більшість першим серед союзників закликав Україну прийняти до НАТО. Але наш інтерес не лише у підтримці України керівництвом наших найбільших союзників, а й у зміцненні демократії та Європейської єдності.

Джерело