Мене злять обіцянки Ялти цього літа

В такий день, як цей — дихати б на повні груди. Цілувати у щічки дітей. Йти під руку з коханим. Прибирати волосся з обличчя… Аж ніяк не їхати здавати ДНК-зразок для аналізу…

«Точно в ціль» — напише у пості Міноборони рф за кілька годин після ракетного розстрілу наших міст. Для них це радість, для нас біль.

Я звикла радіти кожному ранку після таких ночей, коли прокидаюсь жива. І коли ти жива стараюсь зробити все залежне для тих, хто береже моє життя і всіх моїх сусідів, з якими за рік ми познайомились поближче.

Цей марафон надовго. І мене злять обіцянки Ялти цього літа і хайп на продажі квитків на концерт в ту ж Ялту наступного літа. Продавці ілюзії, хайпу і завищених очікувань. Коли не скажуть реальну ціну.

Але треба тримати «кукушку». І тому пробачте всі, хто уже не з нами. Кого не вберегли. Мені прикро, що маленьких трун стало більше.

Я справді відчуваю, як стала твердіша і спокійніша за рік із гаком. Інколи гостра як ніж. Мене неймовірно злять тупі люди, які не зрозуміли, хто ворог і нині. Або у постійному пошуку хароших шульман, каців і каспарових. Як жуки-скарабеї.

За тим кордоном живуть вороги. Ми плачемо за дітьми, вони плескають у долоні. Але колись ми зустрінемось.

We’ll meet again

Don’t know where

Don’t know when

But I know we’ll meet again some sunny day.

І я зроблю все залежне, щоб у ту мить плакали ті, хто зараз сміється. І інші зроблять. Помста за тих, хто уже не з нами. І за тих, в кого сил забракне.

Джерело