«Грант ви не заслужили, бо фігуруєте у кримінальних справах…»

У час, коли росія своєю війною паралізувала значну частину нашої економіки, зруйнувала великі промислові об’єкти, багато доводиться чути про необхідність підставити плече малому і середньому бізнесу. Бо він є основою підприємництва в Україні, а відтак — слугує соціальною опорою для населення, є одним із джерел наповнення державної скарбниці. На жаль, дуже часто одними лише порожніми розмовами ці гарні ідеї завершуються. Замість підтримки виходить підніжка…

Моя знайома у воєнний час ціною надзусиль зберегла свою невеличку фірму, дає роботу шести працівникам, справно платить податки, зі скромних прибутків примудряється ще й допомагати ЗСУ. Раніше купувала продукти, солдатські берці, бронежилети, бензопили, взимку відсилала на фронт генератори. А останнім часом допомагає придбати нашим захисникам так потрібні на фронті дрони-«мавіки».

Пані Віра була неабияк втішена, коли дізналася, що таким, як вона, роботягам уряд обіцяє гранти на розвиток, так би мовити, безповоротну грошову допомогу. Запропонована сума — від 250 тисяч гривень до 8 млн, ці кошти неабияк пригодилися б для нової справи. Треба лишень оформити заявку, підготувати, а в обумовлений час — реалізувати креативний бізнес-план, який, крім іншого, має передбачати працевлаштування двох нових людей.

Сказано — зроблено! Всі потрібні документи для фінансового донорства було сумлінно оформлено, вони вчасно лягли на стіл тих, хто розписує гранти. І за кілька днів звідти до нашої конкурсантки прийшла відповідь. Негативна. До того ж образлива. У циркулярі відомства повідомлялося: в отриманні гранту вам відмовлено, позаяк фігуруєте у кримінальних справах…

Пані Віра була ошелешена почутим, ледь не отримала серцевий приступ. 20 років вона займається своїм бізнесом, жодних проблем ні з правоохоронцями, ні з податковою ніколи не мала, у професійні свята від влади отримувала подяки. А тут, на тобі — кримінал!

Не стерпіла пані Віра приниження і пішла у ту конкурсну комісію розбиратися. А там миловидне дівча за комп’ютером пояснило, звідки взявся компромат. За словами юної особи, перед ухваленням рішення вони ввели прізвище пані Віри у якийсь там реєстр — і він показав, що однойменна особа має серйозні проблеми із законом. Тому й була відмова.

Пані Віра попросила офісну працівницю при ній же провести цю перевірку ще раз. І порушницею виявилася… однофамільниця, зовсім інша особа з таким же прізвищем. Правильно ж каже народна приповідка: не один пес Бровко! Якби члени конкурсної комісії з роздачі грантів виконували свої обов’язки відповідально, то помітили б, що ця фізична особа-тезка має зовсім інший ідентифікаційний код, іншу дату народження, іншу адресу реєстрації — живе в іншому регіоні. І тоді не принижували б достойну людину «вовчим білетом».

До слова, не одна пані Віра виявилася жертвою «комп'ютерного моніторингу». Кілька інших підприємців теж постраждали через збіг кількох букв у своїх персональних даних і неуважних «контролерів». Через це невинних людей записали у «неблагонадійні».

Як же ж у нас легко спричиняють кривду тим, хто на неї не заслужив!

Ви думаєте, перед ображеними попросили пробачення, виправили помилку і надали анонсований грант? Ні. На це у клерків не знайшлося часу.
Попри пережиту неприємність, пані Віра не озлобилася. Всіма силами розвиває свій невеличкий бізнес, як і обіцяла, офіційно прийняла на роботу нових працівників, ретельно робить відрахування у бюджет. І надалі допомагає нашим воїнам. Але зареклася надалі мати справу із чиновниками, з чиїх уст чує солодкі, як патока, але брехливі обіцянки.